Звягіна Лідія Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лідія Юріївна Звягіна
Звягіна Лідія.jpg
Народилася 1 грудня 1861(1861-12-01)
Кам'янець-Подільський
Померла 1943(1943)
Москва
Громадянство Російська імперія, СРСР
Діяльність оперна співачка, музична педагогиня
Alma mater Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Заклад Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Роки діяльності 1889—1909
Провідні ролі Ваня, Поліна, Лель, Кончаківна, Ратмир

Лі́дія Ю́ріївна (Георгі́ївна) Звя́гіна (у першому шлюбі — Котляревська, у другому — Вінницька; * 1 грудня 1861, Кам'янець-Подільський — † 1943, Москва) — російська оперна співачка (контральто), педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

У ролі Ратмира
У ролі Леля

Лідія Звягіна народилася 1 грудня 1861 року в Кам'янці-Подільському в дворянській сім'ї.

Початкову освіту здобула в Житомирі, де закінчила гімназію. Далі навчалася в Києві на вищих жіночих курсах. Вокальному мистецтву навчалася в Київській музичній школі, а далі — у 1882—1887 роках — у Петербурзькій консерваторії (клас Камілло Еверарді). Улітку 1890 і 1891 року брала уроки співу в Поліни Віардо (Париж). Під її керівництвом підготувала партії Ратмира («Руслан і Людмила»), Княгині («Русалка» Даргомижського) та Кармен.

Після закінчення консерваторії у 1887—1889 роках співала в Тифлісі (нині Тбілісі).

1889 року дебютувала на сцені Великого театру в Москві в партії Ратмира («Руслан і Людмила» Михайла Глінки). Працювала у Великому театрі до 1909 року.

Гастролювала в Одесі (влітку 1889 року) та Києві (1898 рік).

У 1920—1924 роках Звягіна була професором Московської консерваторії.

На початку 1920-х років викладала в Московському приватному музичному училищі Валентини Зограф-Плаксіної. Серед її учнів — Никандр Ханаєв.

Померла в Москві 1943 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Звягіна мала сильний низький голос «оксамитового» тембру, вирізнялася природною музичністю. Виконання Звягіної виділялося тонким фразуванням, простотою та щирістю висловлювання.

Оперні партії[ред. | ред. код]

У репертуарі Звягіної було понад 40 партій. Серед них найкращими вважають такі ролі:

Камерні концерти[ред. | ред. код]

Від 1903 року Звягіна брала участь у концертах Гуртка любителів російської музики, виконувала романси Михайла Глінки, Олександра Даргомижського, Олександра Бородіна, Модеста Мусоргського, Миколи Римського-Корсакова, Цезаря Кюї, Сергія Рахманінова, Антона Аренського.

Література[ред. | ред. код]

  • Звягина Лидия Георгиевна // Словарь сценических деятелей. — Выпуск 7. — СПб., 1901. — С. 7.
  • Лидия Юрьевна Звягина. (По поводу 20-летия оперной деятельности) // Ежегодник императорских театров. — 1909. — Выпуск 6—7. — С. 152—153.
  • Звягина Лидия Георгиевна // Театральная энциклопедия. — Т. 2. — Москва, 1963. — С. 765.
  • Будзей Олег. Солістка Большого театру // Подолянин. — 2009. — 6 березня. — С. 8.

Посилання[ред. | ред. код]