Звягінцев Андрій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Звягінцев
Андрей Звягинцев
Andrew Zvyagintzev.jpg
Дата народження 6 лютого 1964(1964-02-06) (53 роки)
Місце народження Новосибірськ, СРСР СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union (1923).svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Професія Кінорежисер
Сценарист
Актор
Нагороди «Золотий лев» (2003)
«Золотий глобус» (2015)
IMDb ID 1168657
az-film.com
Commons-logo.svg Звягінцев Андрій Петрович у Вікісховищі

Андрій Петрович Звягінцев (6 лютого 1964(19640206)) — російський кінорежисер, актор, сценарист[1].

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Новосибірську. Там же, в 1984 році закінчив акторський факультет Новосибірського театрального училища (майстерня Л. Білова). Надалі переїхав до Москви, де в 1990 році закінчив акторський факультет Державного інституту театрального мистецтва (рос. ГИТИС), майстерня Євгена Лазарева.

Брав участь у театральних постановках: «Гра в класики» (1993), «Місяць у селі» (1997), знімався в епізодах кіно. 2000 року дебютував як режисер.

Найбільшу популярність здобув після виходу фільму «Повернення» (2003), за який отримав дві кінопремії «Ніка», двох «Золотих левів» (як найкращий фільм і за найкращий режисерський дебют), двох «Золотих орлів».

Був одружений з актрисою Іриною Гриньовою. Прожили разом 6 років, після чого розійшлися.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

У березні 2014 року разом з понад 200 іншими російськими кінематографістами Звягінцев підписався під зверненням до українських колег зі словами підтримки і запевненнями, що вони не вірять офіційній пропаганді Кремля, яку поширюють провладні ЗМІ, та проти російської військової інтервенції в Україну[2].

Фільмографія[ред.ред. код]

Режисер[ред.ред. код]

  1. 2000 — телесеріал «Чорна кімната» (три новели — «Бусідо», «OBSCURE» та «Вибір»)
  2. 2003 — «Повернення»
  3. 2007 — «Вигнання»
  4. 2008 — «Апокриф», короткометражний, спочатку — частина кіноальманаху «Нью-Йорк, я люблю тебе»
  5. 2011 — «Таємниця», короткометражний, частина кіноальманаху «Експеримент 5IVE»
  6. 2011 — «Олена»
  7. 2014 — «Левіафан»
  8. 2017 — «Нелюбов»

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]