Звідси ‒ у вічність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звідси ‒ у вічність
англ. From Here to Eternity
Жанр романтичний фільм[1][2][…], воєнний фільм[2][3] і драматичний фільм
Режисер Фред Циннеманн[4][1][…]
Продюсер Бадді Адлер
Сценарист Daniel Taradashd
На основі From Here to Eternityd
У головних
ролях
Френк Сінатра[2][6][7], Ернест Борґнайн[6], Дебора Керр[4][2][…], Берт Ланкастер[4][1][…], Монтгомері Кліфт[4][2][…], Донна Рід[2][6], Джек Ворденd[6], Philip Oberd[6][8], Mickey Shaughnessyd[6], Джордж Рівз[6][8], Claude Akinsd[6], Fay Rooped[6], Jean Willesd[6][8], Лі Ван Кліф, Merle Travisd[6], Роберт Вілкеd[6][8], Willis Boucheyd[6], Harry Bellaverd, James Jonesd[9], Joseph Sargentd[9], Joan Shawleed[9], Carleton Youngd[9], Mary Carverd[9], Don Dubbinsd[9], John Dennisd[6] і Tim Ryand[6][8]
Оператор Burnett Guffeyd
Композитор George Duningd
Художник Cary Odelld
Кінокомпанія Columbia Pictures
Дистриб'ютор Columbia Pictures і Netflix
Тривалість 118 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1953
IMDb ID 0045793
CMNS: Звідси ‒ у вічність у Вікісховищі

«Звідси ‒ у вічність» (англ. From Here to Eternity) — фільм США режисера Фреда Циннемана, що розповідає про будні солдатів напередодні нападу на Перл-Гарбор.

Знятий у 1953 році за однойменним бестселером (1951) Джеймса Джонса. Входить до десятки найкасовіших голлівудських фільмів 1950-х років. Номінований на тринадцять «Оскарів», з яких отримав вісім, у тому числі за найкращий фільм року.

У 2002 році вписаний до Національного реєстру фільмів.

Сюжет[ред. | ред. код]

Кінець 1941 року, Перл-Гарбор. Рядовий американської армії Роберт Лі Прюітт передислокований до казарм Скофілда на гавайському острові Оаху. Капітан Дена Голмс дізнається, що Роберт був успішним боксером, і закликає його вступити до секції, якою він керує.

Однак Прюітт відмовляється: одного разу він сильно покалічив людину на рингу і тому «зав'язав» з боксом. Відмова сильно дійняла капітана, але сержант Мільтон Ворден пообіцяв змінити думку новачка, «задавити його статутом». Прюітт знаходить підтримку лише в особі рядового Анджело Маджіо.

Тим часом у сержанта Вордена розвивається роман з дружиною капітана Голмса, Карен. Утім, вона відмовляється від продовження відносин, коли дізнається, що Ворден не бажає вчитися на офіцера.

Незабаром відбувається сутичка Прюітта і сержанта Галовіча. Рядовий не хоче битися, дотримуючись своєї обіцянки. Але його товариші на службі підбивають його на бійку. Роберт виходить з рівнова́ги й нокаутує Галовіча. У цей момент у бійку втручається капітан Голмс.

Рядовому Прюітту вже готові звинувачення в порушенні субординації, та свідки гаряче доводять, що призвідником був саме сержант Галовіч. Усю цю сцену бачив командир частини, який починає своє розслідування. У результаті капітан Голмс звільнений з лав збройних сил, а його наступник, капітан Росс, понижує Галовіча у званні до рядового і відправляє «мити туалети».

Тим часом відбувається ще одна бійка: Маджіо, захищаючи честь своєї сестри, в барі розбиває табурет об голову старшого сержанта Джеймса Джадсона. Бійка переростає в різанину, але її зупиняє Ворден. Незабаром Маджіо, який самовільно покидає пост — відправлений на гауптвахту під наглядом… Джадсона.

Джадсон не пропускає нагоди вдосталь познущатися зі свого кривдника. Тортури виявляються смертельними, і Маджіо, втікши, гине на руках свого приятеля Прюітта. Товариш мстить за Маджіо, і в бійці на ножах Джадсон був убитий, але і сам Прюітт важко поранений у живіт. Він ховається у своєї подруги Лорін.

У цей момент починається атака японців. Дізнавшись про це, ледь живий Роберт Прюітт намагається повернутися в частину. Протягом усього фільму він намагався уникнути безглуздого кровопролиття, але в умовах воєнного часу цей пацифізм недоречний. У темряві пораненого застрелив власний вартовий.

У кінці фільму Лорін і Карен повертаються на материк і обидві говорять про одну людину — Роберта Лі Прюітта.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]