Визволений Єрусалим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Звільнений Єрусалим)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Танкред і Ермінія». Картина Нікола Пуссена (1649), заснована на епізоді поеми. Державний Ермітаж.

«Визволений Єрусалим»[1], також «Звільнений Єрусалим» (італ. La Gerusalemme liberata італійська вимова: [la dʒeruzaˈlɛmme libeˈraːta]) — лицарська поема Торквато Тассо. В основі твору лежать події Першого хрестового походу під проводом Готфріда Бульйонського, що завершився взяттям Єрусалима і заснуванням першого на Близькому Сході християнського королівства. Поема складається з 20 пісень різної довжини, написаних октавами.

Історія створення[ред. | ред. код]

Перші начерки поеми з'явилися близько 1559 року; тоді вона ще носила назву «Єрусалим». З 1565 року розпочинається систематична робота над поемою, яка тривала десять років. У 1575 Тассо представив фактично завершений твір своєму покровителю герцогу д'Есте. Той, у захваті від прочитаного, вимагав негайно випустити твір у світ, але поет, вкрай вимогливий до себе, переживаючи важку духовну кризу, відмовився його друкувати. Тим часом уривки з «Єрусалима» широко розходилися у списках; почали з'являтися піратські видання, повні помилок, неточностей і редакторського свавілля. Нарешті Тассо, перебуваючи на той час в ув'язненні у госпіталі св. Анни як «буйнопомішаний», дозволив випустити у світ справжній текст поеми. У 1581 році у Пармі і Феррарі вийшли перші видання, які відображали авторську волю; при цьому Тассо змінив назву поеми на «Звільнений Єрусалим» — під такою назвою вона з'явилася роком раніше в одному з незаконних видань.

1593 року Тассо, досі незадоволений своїм твором (який користувався на той час небаченим успіхом), опублікував «Завойований Єрусалим» (La Gerusalemme conquistata) — радикальну переробку поеми. Збільшивши її обсяг на 4 пісні, поет здійснив численні зміни у фабулі і мові твору, послідовно виключаючи і переробляючи епізоди, що здавалися йому занадто відвертими або невідповідними класичній естетиці . Тассо, що перебував у той час при папському дворі, прагнув посилити релігійний пафос поеми, добровільно підкоритися вимогам критиків, які вказували на «нехристиянський дух» його твору. Незважаючи на всі зусилля автора (він навіть написав «апологію» нового варіанту поеми), ця версія була відкинута як читачами, так і наступними критиками.

Сюжет[ред. | ред. код]

Історична основа твору — завоювання Єрусалима під час Першого хрестового походу; при цьому події розвиваються за законами героїчної епопеї і лицарської поеми.

Архангел Гавриїл сповіщає лицареві Готфріду Бульйонському волю Бога, розгніваного тим, що Гріб Господній до сих пір перебуває у руках невірних: Готфрід повинен очолити військо хрестоносців і звільнити Єрусалим. Ця звістка спочатку викликає у хрестоносців обурення, бо багато перевершують Готфріда знатністю роду і хоробрістю на полі бою. Але Петро Пустельник, шанований воїнами за велику мудрість, закликає їх визнати нового вождя, і на наступний день воїнство, що складається з кращих лицарів християнського світу, вирушає у похід до стін Єрусалима.

Звістка про наближення війська викликає жах у правителів Сходу. Цар Єгипту намагається відкупитися від хрестоносців. Його васал, правитель Єрусалима Аладін, жорстокий гонитель християн (прототипом якого є Саладін, що жив сторіччям пізніше), згуртовує навколо себе найкращих воїнів ісламського світу і вирішує обороняти місто. Під час першого штурму серед богатирів-мусульман вирізняються велетень-черкес Аргант і діва-войовниця Клорінда; серед християнських лицарів — сам Готфрід, Танкред і Рінальдо, «син італійської землі». Уже діставшись до міських стін, вождь хрестоносців зупиняє атаку, передчуваючи, що час для взяття міста ще не настав.

Персонажі[ред. | ред. код]

  • Рінальдо (не плутати з більш раннім Рінальдом з «Несамовитого Роланда» та ін .; нащадок його сестри Брадаманти)
  • Арміда
  • Танкред Тарентський — реальна історична особа
  • Клорінда
  • Ермінія — дочка сарацинського царя, котра покохала християнського лицаря. Вирішивши, що він поранений, вона вирушила на його пошуки, надівши обладунки діви-войовниці Клоринди. Дорогою вона зустріла пастуха, який сидів біля своєї хатини і грав на сопілці, та його синів, майстрів плетіння кошиків, які вихваляли їй радості пасторального життя, на противагу війні. Нерідко ця тема була сюжетом для художників бароко, як символ чеснот сільського життя: на галявині зображена Ермінія в обладунках (іноді вона злазить з коня) і пастух з дудкою. Ермінія може символічно відмовитися від своєї зброї, дружина пастуха і її діти допомагають знімати обладунки; навколо розкидані кошики чи лоза, пасуться домашні тварини[2].

На честь Клорінди з цієї поеми названий астероїд (282) Клорінда, відкритий у 1889 році.

На честь Арміди названий астероїд (514) Арміда, відкритий у 1903 році.

На честь Ермінії названий астероїд (705) Ермінія, відкритий у 1910 році.

У музиці[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Оксана Євсюкова - опера "Софронія на вогнищі" на 1 дію(за лібретто М.Стріхи).Концертне виконання.

До поеми Тассо не раз зверталися композитори і лібретисти. К. Монтеверді належить великий театралізований мадригал «Битва Танкреда і Клорінди» (перше виконання у 1624). Поема лягла в основу лібрето багатьох барокових і класичних опер, серед яких «Ермінія на Йордані» М. Россі (прем'єра у 1633), «Арміда» Ж. Б. Люллі (лібрето Ф. Кіно, 1686), «Рінальдо» Г. Ф. Генделя (лібрето Д. Россі, 1711), «Арміда» А. Сальєрі (лібрето М. Кольтелліні, 1771), однойменна опера К. В. Глюка (1777), а також опери Д. Чімарози (1777), Й. Гайдна (1784), Д. Россіні (1817) і багатьох інших композиторів.

В Україні за сюжетом «Визволеного Єрусалима» вперше оперу написала Оксана Євсюкова (із назвою «Софронія на вогнищі»), за лібрето Максима Стріхи, прем'єра опери в концертному виконанні відбулась у Києві 7 травня 2023 року.[3][4].

У живопису[ред. | ред. код]

Сюжети про Рінальдо і Арміду були популярні серед італійських і французьких художників XVII—XVIII століть, вони зображені на полотнах Нікола Пуссена, Антоніса ван Дейка, Франсуа Буше, П'єр-Анрі де Валансьєн та інших[5]:

  • Арміда і сплячий Рінальдо;
  • викрадення Рінальдо;
  • воїни в саду Арміди;
  • Рінальдо і Арміда;
  • покинута Арміда.

Екранізації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тассо [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Дж. Холл Словарь сюжетов и символов в искусстве. М.: Крон-пресс, 1996.— 656 с.— ISBN 5232005936.— С. 630.
  3. Оперна реінкарнація Тассо: у Києві українською заспівали «Софронію на вогнищі». umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 18 травня 2023. 
  4. Цікаві вихідні: куди піти в Києві 6-7 травня. ТиКиїв - голос твого міста (укр.). Процитовано 18 травня 2023. 
  5. Словарь сюжетов и символов в искусстве / Джеймс Холл; Пер. с англ., вступ. ст. А. Е. Майкапара.— М.: АСТ; Транзиткнига, 2004.— 655 с.— ISBN 5-17-022118-5. С. 480—482.

Посилання[ред. | ред. код]