Звіяні вітром (роман)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Звіяні вітром (значення).

Звіяні вітром
Gone with the Wind
Обкладинка видання 1992 року
Жанр	епопея і історична белетристика
Форма	роман
Тема	Громадянська війна в США
Автор	Маргарет Мітчелл
Мова	англійська
Опубліковано	1936
Країна	США
Видавництво	Дніпро
Опубліковано українською	1992
Переклад	Ростислав Доценко (1992)
Ілюстратор	André Dignimontd і Emilio Grau Salad
Наступний твір	Скарлетт і Rhett Butler's Peopled
Нагороди	Пулітцерівська премія, 1937
Цей твір у Вікісховищі

«Звіяні вітром», або «Розвіяні вітром», іноді «Віднесені вітром» (англ. Gone with the Wind) — епічний історичний роман американської письменниці Марґарет Мітчелл, написаний у 1936 році. Наступного року роман отримав Пулітцерівську премію. У романі розповідається про життя Скарлет О'Гара у період громадянської війни в США. Скарлет, спочатку примхливій доньці багатого плантатора із Джорджії, довелося пройти через важкі життєві випробовування, пов'язані з війною й злиднями, які загартували її характер. Екранізація роману побачила світ у 1939 році й вважається класикою кінематографу.

Книга посідає номер 16 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.

Сюжет

Роман охоплює події, що відбувалися протягом 12 років, у період з 1861 по 1873 рік.

Це історія громадянської війни між промисловими північними і південними землеробськими штатами Америки. Політична і економічна обстановка в країні складалася таким чином, що жителям півночі для роботи на заводах невигідно було тримати рабів, їм потрібні були вільнонаймані працівники, тоді як південцям для роботи в полях ідеально підходили раби. В результаті, у відповідь на вимоги Півночі про скасування рабовласництва південні штати спробували утворити свою власну державу. З цього і почалася війна.

Юна Скарлет О'Гара, наполовину ірландка, наполовину француженка, володіє рідкісним даром причаровувати чоловіків. Вона впевнена: всі від неї в захваті, особливо Ешлі Вілкс. Але незабаром красуню осягає перше розчарування: Ешлі заручений зі своєю кузиною Мелані, яка здається Скарлет невдахою і поганулею.

Скарлет впевнена, що варто їй тільки порозумітися з Ешлі, як Ешлі тут же освідчиться їй. Вислухавши її зізнання, Ешлі відповідає, що їхні почуття взаємні, однак він не може порушувати свого слова і тому одружується з Мелані. На довершення виявляється, що їх розмову випадково підслухав Рет Батлер — людина з неабияк підмоченою репутацією. В сум'ятті Скарлет вибігає з бібліотеки, де все трапилося, і чує, як її обговорюють знайомі дівчата, серед яких сестри Ешлі і Мелані.

Бажаючи помститися сестрам Ешлі Індії та Мілочці і самому Ешлі, який збирається одружуватися з Мелані, вона приймає пропозицію Чарльза Гамільтона, брата Мелані і шанувальника Мілочки. Через два тижні вона одружується з ним за день до весілля Ешлі Вілкса і Мелані Гамільтон.

Починається війна. Чарльз гине в таборі південців, підхопивши кір і навіть не встигнувши потрапити в бій, залишивши дружині у спадок сина Вейда. Їй 17 років, але вона вдова, їй доведеться носити траур до кінця свого життя, яке, втім, для неї закінчене. Немає більше танців і шанувальників, немає безтурботності і щастя. Налякана і шокована такою швидкою зміною в житті, Скарлет їде в Атланту до рідні чоловіка. Вона зупиняється у тітки Пітті, там же живе і Мелані. Знаючи це, Скарлет не втрачає надію бути ближче до Ешлі.

Там вона знову зустрічає Рета, який тепер допомагає їй повернути колишню безтурботність, запевняє, що для неї не все втрачено. І хоча вона йде проти прийнятих у суспільстві правил і знімає траур раніше часу, Скарлет щаслива. Єдине, що отруює її життя — їдкі зауваження і жарти Рета, який, виявляється, незчисленно багатий і виявляє до Скарлет увагу.

Суворі погляди південців на умовності поступово змінюються, війна диктує свої правила, молоді дівчата — а Скарлет вже вважається поважною матроною, хоча їй лише 19 років — дозволяють собі те, чого вона сама собі ніколи б не дозволила. Звичний світ валиться: раніше всі жили своїм тісним колом, знали один одного з дитинства, тепер же ці хлопчаки в чужих краях, а Атланта наповнена новими особами.

Після різдвяної відпустки Ешлі Мелані оголошує, що вагітна. Вагітність протікає дуже важко, Ешлі зник безвісти і, судячи з усього, перебуває в полоні. Тим часом, Рет Батлер пропонує Скарлет стати його коханкою, але отримує відмову.

Янкі підходять все ближче і ближче до Атланти, жителі покидають місто. Потрібно втікати, але Мелані не витримає переїзду, а Скарлет, пов'язана обіцянкою піклуватися про Мелані і дитину, яку вона дала Ешлі, не може її залишити, хоча їй приходять думки про те, що було б краще, якби Мелані померла. В день, коли впала Атланта, Скарлет виявляється єдиною поруч з Мелані і приймає в неї пологи, тепер у Ешлі є син — Бо Вілкс.

Рет, дізнавшись, що Мелані народила, знаходить коня з візком, і вони покидають обложену Атланту. Однак на півдорозі Рет заявляє, що обов'язок і честь кличуть його записатися в ряди конфедератів, і він повинен залишити жінок. Скарлет божеволіє від жаху і клянеться ненавидіти його до самої смерті. І, починається довга дорога додому.

Скарлет, Мелані, двом дітям і служниці Пріссі вдається неушкодженими дістатися до Тари. Там, далеко від галасливого світу має бути тихіше. Тара ціла, хоч темна і спорожніла. У будинку був влаштований штаб янкі, негри розбіглися, залишилися тільки найбільш вірні: няня сім'ї о'Гара — Мамка, лакей Джеральда — Порк, і його дружина, самбо, Ділсі.

Але Скарлет дізнається, що її мати померла незадовго до її повернення, доглядаючи за її сестрами, хворими на тиф, а ще через деякий час з'ясовується, що батько її, не перенісши втрату, збожеволів. "Йому все здавалося, що Еллін десь поруч, ось-ось увійде в кімнату, шелестячи своєю чорною сукнею, яка пахне лимонної вербеною. Він втратив інтерес до життя, його не цікавили більше справи, «немов Еллін і була тією залою для глядачів, перед якою розігрувався захопливий спектакль під назвою „Життя Джеральда о'Гара“, а тепер зала спорожніла, згасли вогні рампи…».

У Скарлет немає часу сумувати, вона виявляється єдиною людиною, яка в змозі вирішувати проблеми своїх близьких і рідних, піклуватися про плантації й приймати рішення. Незабаром управління Тарою повністю зосереджується в руках Скарлет. Їй важко долати свою гордість, а також примхи сестер і снобізм слуг — всі вони вважають, що важка робота в полі і вдома — не для шляхетних панночок і домашніх слуг. Однак воля Скарлет долає опір домашніх, і вони навіть встигають зібрати невеликий урожай. Перший том закінчується тим, що в Тару приїжджає Ешлі.

У Скарлет немає грошей, щоб заплатити податки за Тару, і вона вирішує, наступити на свою гордість, звернутися за допомогою до Рета. Вона їде в Атланту, але дізнається, що той у в'язниці. Всі її мрії — спокусити Батлера і випросити грошей — зійшли нанівець. У розпачі, а також заради грошей, вона одружується з Френком Кеннеді, нареченим своєї сестри Сьюлін. У шлюбі з Френком вона виявляє в собі незвичайну підприємницьку хватку: займається магазином Френка і купує тартак, завдяки чому голод, злидні і страх відступають.

У Скарлет і Френка народилася дочка Елла Лоріна. Ешлі пропонують роботу на Півночі, але Скарлет, яка не хотіла розлучатись з коханим, вмовляє Мелані переїхати в Атланту. Скарлет продовжує опікати Ешлі, знаходить йому роботу на своїй лісопилці і не перестає мріяти про їх можливе щастя.

Під час однієї з поїздок на тартак на Скарлет нападають розбійники — вільні негри. Френк, дізнавшись про це, бере участь у набігу ку-клукс-клану на табір вільних негрів і гине. Рет у ніч після похорону робить Скарлет пропозицію. Для неї починається нове життя. Від Рета у Скарлет народжується ще одна улюблена дитина — Бонні Блу. Рет безмежно любив дочку, але у віці 4 років дівчинка загинула, впавши зі свого поні. Після цього Рет і Скарлет остаточно віддалилися один від одного.

Вмирає через другу вагітність Мелані, перед смертю сказавши Скарлет, що Рет її любить. Скарлет розуміє, що ніколи не любила Ешлі по-справжньому, що насправді вона вже давно любить Рета Батлера. Впевнена в тому, що тепер все зміниться і вони зможуть знову бути щасливі, вона прагне зізнатися йому в своїх почуттях. Однак він оголошує їй, що його почуття до неї померли і вона стала йому майже повністю байдужа. Але Скарлет не хоче з цим миритися і має намір повернути його.

Подумаю про це завтра, у Тарі. Тоді мені буде легше. Завтра я придумаю, як саме повернути Рета. Кінець кінцем, завтра — це ж новий день.

Герої

Скарлет О'Гара

Головна героїня. На початку роману їй 16 років, вона — кокетка, спадкоємиця багатого маєтку, оточена любов'ю і турботою батьків і численних слуг.

Її головна мета — стати дружиною Ешлі Вілкса. Починається війна, і Скарлет поступово дорослішає: спочатку вона втрачає шанс одружитися з Ешлі, стає дружиною Чарльза Гамільтона, який обожнює її, але абсолютно байдужий їй самій. Незабаром стає вдовою.

Вона починає відчувати тягар соціальних зобов'язань: носіння трауру за нелюбим чоловіком, обов'язки вихваляти Праве Діло, в якому для неї немає нічого святого. Переживши мрії отроцтва, які зійшли нанівець, смерть близьких, Громадянську війну 1861—1865 рр., Реконструкцію Півдня, наприкінці роману (1873 рік) Скарлет — жінка, яка втратила друзів, любов, дитину, батьків, підтримку в очах суспільства — не здається.

Вона каже собі, що «завтра буде новий день», коли вона зуміє виправити всі помилки в своєму житті. Головне в її характері — це життєва хватка, стійкість і сила.

Рет Батлер

Чоловік, який нехтує порядками і думкою суспільства, красень і багатій. Цинічний, хоробрий, рішучий і заповзятливий. Для досягнення успіху в справах не цурається різних методів. Його репутація не найкраща, однак це надзвичайно розумна, мудра, іноді делікатна людина, що розуміє і цінує душевну красу людей (наприклад, Мелані Вілкс), вміє любити.

Рет Батлер — справжня любов Скарлет. Це людина, яка ніколи її не зраджувала. Чоловік, який кохав її до нестями і розумів як ніхто інший. Але разом з тим, він чудово усвідомлював, що показати Скарлет її владу над собою — означає назавжди втратити шанс підкорити її серце.

Ешлі Вілкс

Перша любов Скарлет, що тривала понад 14 років (з 14 до 28-річного віку Скарлет).

Це людина, що довгий час жила у своєму власному світі. Хоча він був одним з найкращих стрільців, наїзників і картярів Джорджії, його набагато більше вабила література, поезія і філософія. Займатися всім цим дозволяв йому статус багатого плантатора і рабовласника.

На війні він проявив себе як умілий і хоробрий офіцер, в післявоєнний період став одним з місцевих лідерів Ку-Клукс-Клану.

Після війни він залишився ні з чим: раби здобули свободу, а плантація була знищена війною. Під час Реконструкції, коли стали важливі ділова хватка, підприємливість і, почасти, безпринципність, він розгубився. Він виявився абсолютно непристосованим до нового світу. Він чудово усвідомлює це, у зв'язку з чим йому доводиться ще важче. Якби не було Скарлет, як зізнавався Ешлі їй, він пішов би в небуття, як і безліч інших колись багатих і могутніх плантаторів Півдня.

Він повинен був одружитися з кузиною Мелані Гамільтон, і одружується з нею, але не може подолати фізичного потягу до Скарлет, який та приймає за глибокі почуття. Насправді Ешлі не міг розібратися, що все життя любив тільки Мелані, а Скарлет лише бажав. Зрозумів він це лише після смерті дружини.

Протягом усього роману він постійно протиставляється Рету Баттлеру (вустами Скарлет, Мелані і самого Рета). Вони приблизно однакового віку, виховання та соціального статусу. Обидва умілі стрільці й наїзники, обидва не бояться небезпеки. Однак протилежно дивляться на обов'язок, честь та совість, на загальноприйняті норми і мораль. Ешлі не може змусити себе переступити через них, навіть усвідомлюючи їх помилковість; Рет відверто плює на все, що йде врозріз з його власною думкою. Це проявляється в схожих ситуаціях, в які потрапляють герої. Від Ешлі всі чекають, що він візьме за дружину свою кузину, і він робить це, хоча перед весіллям зізнається в любові Скарлет. Рет же відмовляється одружуватися з дівчиною, якій, згідно з загальним переконанням, зобов'язаний був зробити пропозицію. Коли починається війна, Ешлі йде битися, хоча не розділяє її цілей (заявляє, що звільнив би своїх рабів після смерті батька), тоді як Рет вирішує зайнятися контрабандою товарів, які різко подорожчали через війну. Для заробляння грошей Ешлі соромиться використовувати працю каторжників під батогом, або приймати грошову допомогу від жінки, в тоді як Рет спокійно заробляє заняттями, які люди його кола зневажають — професійним картярством, торгівлею (зокрема з ворогами рідної країни), саквояжництвом. У відносинах зі Скарлет Ешлі відмовляється від неодноразово запропонованих нею ж шлюбу, спільного втечі або інтимної близькості, хоча дає зрозуміти, що хоче цього, але вище своїх бажань ставить інтереси своєї сім'ї, дружини і дитини; Рет же, не вагаючись, сам спочатку пропонує Скарлет стати його коханкою, а потім дружиною (причому в день похорону попереднього чоловіка).

Решта

• Чарльз Гамільтон — один з кавалерів Скарлет, перший її чоловік, з яким вона побралася, щоб помститися Ешлі, який одружився з Мелані. Незабаром після весілля зі Скарлет відбуває на фронт. Пізніше приходить лист про швидку смерть Чарльза від кору.
• Мелані Гамільтон Вілкс — сестра Чарльза, дружина Ешлі. Добра і чесна, ніжна і любляча, завжди вірила людям, головне місце в її серці займала Скарлет. Це «справжня леді», за словами Рета Батлера. Ніколи не вірила чуткам, особливо тим, що ганьбили репутацію її улюбленої подруги Скарлет. Мелані чиста і душею і серцем, вона вірить у справжню любов і віддану дружбу. Одна з перших побачила справжні почуття Рета до Скарлет. Мелані — чиста, світла дівчина, добра і чесна. Її м'якість і довірливість не раз псували їй життя. Слабка фізично, вона володіє сильним, великодушним характером. Саме Мелані дає ім'я дочці Скарлет і Рета, саме їй відкривається Рет, тільки з нею Ешлі такий, яким він є. Любов Мелані — безкорислива, віддана і справжня.
• Керрін і Сьюлін — сестри Скарлет. Після закінчення війни лагідна і ніжна Керрін, яка все життя любила одного з шанувальників Скарлет, загиблого на війні, вирушає в монастир в Чарльстоні. А Сьюлін, яка ніяк не могла пробачити Скарлет те, що та відібрала в неї нареченого Френка Кеннеді, одружується з Уїллом Бентіном — солдатом Конфедерації, який залишається в Тарі і допомагає по господарству.
• Френк Кеннеді — наречений Сьюлін, другий чоловік Скарлет. Член ку-клукс-клану, його вбито під час нападу на наметове містечко вільних негрів.
• Бо (Борегар) Вілкс — син Ешлі і Мелані.
• Вейд Гемптон Гамільтон»' — син Скарлет і Чарльза. Тиха і скромна дитина. Вшановує пам'ять батька, любить матір і настільки ж сильно боїться її.
• Елла Лоріна Кеннеді — дочка Скарлет і Френка.
• Бонні Блу Батлер — дочка Скарлет і Рета, при народженні Юджин Вікторія Батлер. Прізвисько «Бонні» дістала від Мелані, яка сказала, що очі дівчинки такі ж блакитні, як колишній прапор Конфедерації (так званий «Bonnie Blue» — перший неофіційний прапор Конфедерації з білою зіркою на синьому тлі). Вона померла у 4 роки, впавши з коня і зламавши шию. Яскрава, життєрадісна, красива і улюблена дочка Скарлет і Рета. Рет балує її як може і ні в чому не відмовляє. Тільки заради її добробуту і майбутнього в суспільстві він нехтує своїми правилами і манерами поведінки, стає чесним демократом і починає вести дружбу зі «старою гвардією» Атланти. Після її смерті Рет збожеволів від горя і відчаю, а Скарлет звинувачувала у всьому чоловіка.

Продовження

• «Скарлет», Александра Ріплі: роман про те, що сталося з Ретом і Скарлет після.
• «Люди Рета Батлера», Дональд Маккейг: історія «Звіяних вітром», яка розкриває паралельно життя Рета.

Існує також велика кількість неофіційних продовжень. Деякі з них написані в США (наприклад, «Вітри Тари» Кетрін Пінотті), деякі — на пострадянському просторі (наприклад, «Рет Батлер» і «Остання любов Скарлет» під псевдонімом «Джулія Гіллпатрік») і невідомі західній аудиторії.

Авторські права

Після смерті авторки роману Маргарет Мітчелл в 1949 році авторські права на твір були розділені в рівних частках між її племінниками Джозефом і Юджином Мітчеллом. У 2012 році після смерті Джозефа його частка перейшла за заповітом до католицької архиєпархії Атланти, США Католицької архиєпархії дісталися 50 % прав на «Звіяних вітром»

Назва роману

• Спочатку авторка планувала назвати роман «Tote Your Heavy Bag», «Not in Our Stars», або «Tomorrow is Another Day».
• Назва «Gone with the Wind» ґрунтується на третій строфі вірша Ернеста Доусона «Non Sum Qualis eram Bonae Sub Regno Cynarae»:

	англ. Оригінальный текст I have forgot much, Cynara! gone with the wind, Flung roses, roses riotously with the throng, Dancing, to put thy pale, lost lilies out of mind; But I was desolate and sick of an old passion, Yea, all the time, because the dance was long: I have been faithful to thee, Cynara! in my fashion.		укр. Переклад Я багато що забув, Кінаро! Звіяні вітром, Троянди, які кидав я з натовпом, Танцюючи, щоб лілеї твої бліді зітерти з пам'яті; Та я був спустошений, хворий від пристрасті давньої, Так, увесь час, бо танець тривав і тривав: Я був тобі вірним, Кінаро! У власній манері.
— Ернест Доусон. З «Non Sum Qualis eram Bonae Sub Regno Cynarae», третя строфа.

Видання

• Margaret Mitchell: Gone with the wind. Macmillan Publishers, New York 1936. ISBN 978-0684830681

Переклади українською

Перший український переклад «Звіяних вітром» було видано 1992 року у видавництві «Дніпро».

• Маргарет Мітчелл. «Звіяні вітром» у 2-ох томах. Переклад з англійської: Ростислав Доценко; Художнє оформлення: В. І. Бариба, О. В. Штрамило. Київ: «Дніпро». 1992 р. 544 та 560 стор. ISBN 5-308-01143-5 (обидва томи) ISBN 5-308-01141-9 (Книга 1) ISBN 5-308-01142-7 (Книга 2)
• Маргарет Мітчелл. «Розвіяні вітром» у 2-ох томах. Переклад з англійської: Ростислав Доценко. Харків: «Фоліо». 2004 р. 590 та 592 стор. ISBN 966-03-2546-0. (обидва томи) ISBN 966-03-2547-9 (Книга 1) ISBN 966-03-2548-7 (Книга 2)
• Маргарет Мітчелл. «Звіяні вітром». Переклад з англійської: Ростислав Доценко. Київ: «Країна Мрій». 2016 р. 936 стор. ISBN 978-966-923-111-6

Екранізація

Роман був екранізований у 1939 році, у головних ролях зіграли Вів'єн Лі, Кларк Ґейбл і Леслі Говард. Режисер — Віктор Флемінг.

Див. також

• Перелік книг про Новий Орлеан
• 100 книг століття за версією «Le Monde»

Посилання

• Звіяні Вітром. Книга 1 (укр.), пер. Доценко Ростислав / Повни текст роману з примітками надано за видавництвом художньої літератури «Дніпро», 1992
• Звіяні Вітром. Книга 2 (укр.), пер. Доценко Ростислав / Повни текст роману з примітками надано за видавництвом художньої літератури «Дніпро», 1992