Зв'язаний чай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Зв'язаний, або квітучий чай (кит. 香片工艺茶, або 开花茶) складається із зв'язки сушеного листя чаю, накручених навколо однієї або декількох сухих квіток. Переважна більшість таких чаїв — зелені, рідше червоні (чорні).

Використання зеленого неферментованого чаю обумовлене тим, що такому чайному листю набагато легше надати необхідну форму, аніж ламкому і сухому ферментованому. Готовий напій зі зв'язаного чаю — це не лише оригінальне поєднання чайного настою, а й естетичне видовище, котре ми спостерігаємо під час заварювання.

Історія[ред.ред. код]

Не існує єдиної думки в питанні часу походження зв'язаного чаю. Одні історики стверджують, що такій формі уже декілька сотень років, посилаючись на згадки деякого «цвітучого чаю» в стародавніх літературних джерелах, інші називають 80-ті роки ХХ століття.

Виробництво[ред.ред. код]

Виготовляється зв'язаний чай виключно вручну и в цьому найбільшого успіху досягли китайські майстри. Виготовляють його із верхніх листочків чи бруньок чайного куща. Їх зривають, сушать в спеціальних печах з температурою 230 °C, просіюють, звязують маленькими «снопами» і додають квіти. Квітка, або поєднання квітів и оцвітин різних рослин — обовязковий елемент в такому чаї. Зазвичай, це хризантема, жасмин, османтус, лілія чи гібіскус, але можуть додаватися і квіти амаранту, лаванди, конюшини, камелії, календули. Одна або декілька квіток звязується із чайним листям за допомогою шовкової або бавовняної нитки і закриваються ними наче качан капусти. Потім виріб висушують.

Зв'язані чаї відрізняються не лише сирововиною, але і формами. Найчастіше це куля (символ любові в Китаї), або еліпс. Також можна зустріти бутон квітки, пагоду, кільце, серце, зірочку, веретено чи китайський ліхтарик. Більш екзотична форма — заець чи рибка.

Приготування[ред.ред. код]

Зв'язаний чай, як правило, заварюють в скляній ємності, або з іншого прозорого матеріалу, крізь котрий можна спостерігати заварювання, яке супроводжується розпусканням бутону в квітку. Звідси і інша назва цього продукту: квітучий чай. Для заварювання використовують таку ж воду, як і для приготування зелених чаїв (80-90°С). Чайний настій пьють після повного розпускання бутону (зазвичай 3-4 хвилини), після чого його можна заварювати ще 2-4 рази, збільшуючи час кожного заварювання на 3 хвилини.