Згущувач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зони осадження пульпи в згущувачах. А –зона проясненої рідини; В — зона вихідної пульпи; С — зона згущення

Згущувач (рос. сгуститель, англ. thickener, нім. Eindicker m, Eindickergefäß n, Absetzbehälter m) — машина для згущення пульпи, гідравлічної класифікації або прояснення шламової води методом устоювання. У ширшому розумінні — машина або апарат для розділення пульп (суспензій) на тверду і рідку фази під дією сил тяжіння, відцентрового і магнітного поля.

За конструктивними ознаками З. поділяють на радіальні, пірамідальні відстійники, пластинчаті (прямоточні і протиточні), віброзгущувачі, гідроциклони, гідросепаратори, відсаджувальні центрифуги, фільтри-згущувачі, магнітні З. На збагачувальних фабриках частіше за все застосовують: радіальні, циліндричні (циліндро-конічні), пластинчасті З. та пірамідальні відстійники — з осадженням твердої фази у гравітаційному полі, а також гідроциклони та осаджувальні й осаджувальнофільтруючі центрифуги — для згущення у відцентровому полі.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Техніка та технологія збагачення корисних копалин. Частина ІІІ. Заключні процеси. — Кривий Ріг: Криворізький національний університет. 2019. — 230 с.