Здвижівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Здвижівка
Zdvyzhivka prapor.png
Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бородянський район
Рада/громада Здвижівська сільська рада
Код КОАТУУ 3221082500
Основні дані
Засноване 1780
Населення 1132
Площа 36,8 км²
Густота населення 30,76 осіб/км²
Поштовий індекс 07830
Телефонний код +380 4577
Географічні дані
Географічні координати 50°40′20″ пн. ш. 30°04′09″ сх. д. / 50.67222° пн. ш. 30.06917° сх. д. / 50.67222; 30.06917Координати: 50°40′20″ пн. ш. 30°04′09″ сх. д. / 50.67222° пн. ш. 30.06917° сх. д. / 50.67222; 30.06917
Середня висота
над рівнем моря
143 м
Місцева влада
Адреса ради 07830, Київська обл., Бородянський р-н, с.Здвижівка, вул.Центральна,102, тел. 7-02-30
Карта
Здвижівка. Карта розташування: Україна
Здвижівка
Здвижівка
Здвижівка. Карта розташування: Київська область
Здвижівка
Здвижівка
Мапа

Здви́жівка (після 1947 p., до того — Голинь, Феліціалівка, Офіціаловка[1]) — село Бородянського району Київської області. Населення — 1,13 тис. жителів.

Історія[ред. | ред. код]

Біля села досліджено поселення доби бронзи, збереглися залишки давньоруського городища.

Засноване 14 жовтня 1780 року.

Під час революції 1905—1907 pp. у Здвижівці відбулося повстання селян, які намагалися поділити між собою поміщицьку землю. Царські війська придушили цей виступ.

108 жителів села — учасників Другої Світової війни — відзначені нагородами СРСР.

В «Історії міст і сіл Української РСР» про Здвижівку початку 1970-х було подано таку інформацію:

Здвижівка - село, центр сільської Ради, розташоване за 12 км від районного центру і за 8 км від залізничної станції Клавдієве. Населення - 836 чоловік.

Місцевий колгосп ім. Кірова має 1,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 926 га орної землі. У селі є восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека[2].

Географія[ред. | ред. код]

Село знаходиться за 38 км на зх, пн-зх від міста Київ, на території Поліської низовини в межах Українського кристалічного щита(УКЩ) на його пн-сх схилі, перекритому товщами осадових порід, в басейні річки Голинь, що впадає до річки Здвиж (басейн Тетерева) та розділяє новий масив та старе село.

Ґрунти дерново-підзолисті, в лісах сірі лісові, в долинах річок торфові. На окремих ділянках спостерігається вихід на денну поверхню дрібних уламків УКЩ. На території села є 2 валуни УКЩ невідомого походження.

Серед корисних копалин торф, пісок, болотна руда(лімноліт).

Через село проходить дорога районного значення Т10-11 Бородянка-Гостомель(в народі Старокиївська).

Клімат[ред. | ред. код]

Село знаходиться у помірно-континентальному типі клімату. Належить до недостатньо-вологої, теплої агрокліматичної зони. Пересічна температура січня — 6,7. липня + 19,1. Опадів випадає в середньому 617 мм за рік. Висота снігового покриву 25-30 см. Сніговий покрив встановлюється в кінці листопада на початку грудня, сходить в кінці березня.

Останніми десятиліттями відмічається потепління у зимовий період, та збільшення періоду спекотної, посушливої погоди влітку, почастішання випадків суховіїв.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Через село протікає річка Голинь з притоками Рудка та ін. Річка витікає з джерел, що знаходяться в лісових масивах на сході села. Довжина річки 7 км. Заплава коритоподібна, ширина у верхів'ї до 50 м в середній та нижній течії 200—400 метрів відповідно. Ширина річища 1-2 метри пересічно.

Колір води жовтуватий, що є наслідком залягання болотної руди в басейні річки. У верхів'ї є виходи на поверхню болотної руди (лімноліту).

В 1960-их роках внаслідок меліорації  русло річки було каналізоване, і на разі являє собою безіменний канал. До меліорації є відомості, що по річці, в ті часи, плавали човнами. Останніми роками біля русла річки почали траплятися провали невідомого походження.

На території села створено одне велике та 4 малих озера.

На пн-сх від села, в лісі, знаходиться болотний масив «Зелене багно», з якого бере початок річка Бродок. В басейні якої в урочищі «Ченець» б'є цілюще джерело.

На березі болотного масиву «Зелене багно» планувалось збудувати санаторій, однак після аварії на ЧАЕС(1986 року) в зв'язку з несприятливою радіоекологічною ситуацією плани так і залишились планами.

Екологія[ред. | ред. код]

Село належить до 4 зони періодичного радіологічного контролю. В радіусі 10-ти км. навколо немає жодних серйозних забруднювачів атмосфери. Є покинутий склад сховищ пестицидів, які були вивезені, однак сильний неприродний запах в безпосередній близькості до складу наводить на думку, що вивезено було не все.

В посушливі роки через пожежі на торфовищах в басейні річки Здвиж та Голинь село періодично накриває їдким димом.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В селі функціонує сільська рада, 9-ти річна школа, будинок культури, ФАП, декілька магазинів, лісництво, пилорами.

В закинутому стані перебуває колишній колгосп.

Є автобусне сполучення із районним центром, залізничною станцією Клавдієве, та м. Київ(прямий та транзитний транспорт).

Восени 2013 року був створений новий автобусний маршрут «Шибене-Київ», який проходить повз новий масив села, що значно спростило сполучення із Києвом (автобуси курсують через кожну годину, а в часи пік через кожні 10-20-30 хвилин).

Село газифіковане та електрифіковане, є централізоване водопостачання. На новому масиві широкі асфальтовані дороги, в старому селі на окремих вулицях є бруківка.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Похилевич, Лаврентій Іванович (1864). Сказання про населені місцевості Київської губернії (дореволюційна )). Київ: В типографії Києво-Печерської Лаври. с. 101. 
  2. Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Джерела[ред. | ред. код]