Здесенко Юрій Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Здесенко Юрій Георгійович
Zdesenko05-s.jpg
Народився 6 жовтня 1943(1943-10-06)
Дмитрівка, Бахмацький район, Чернігівська область, Українська РСР
Помер 1 вересня 2004(2004-09-01) (60 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Київський ордена Леніна державний університет ім. Т. Г. Шевченка
Галузь наукових інтересів ядерна фізика
Посада завідувач відділу фізики лептонів Інституту ядерних досліджень НАН України
Вчене звання професор, член-кореспондент НАН України
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомий завдяки: роботи по фізиці атомного ядра і неприскорювальній фізиці елементарних частинок
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки
Особ. сторінка lpd.kinr.kiev.ua/in_memory.html

Здесенко Юрій Георгійович  — український фізик, член-кореспондент НАН України.

Біографія[ред.ред. код]

Юрій Георгійович Здесенко народився 6 жовтня 1943 року, у селі Дмитрівка, Бахмацького району, Чернігівської області у сім'ї офіцера Радянської армії.

У 1970 році закінчив Київський ордена Леніна державний університет ім. Т. Г. Шевченка, де у 1970—1971 роках працював інженером на кафедрі ядерної фізики фізичного факультету.

У 1971—1980 роках працював старшим інженером, завідувачем лабораторії у Дослідному підприємстві Інституту геохімії та фізики мінералів АН УРСР (зараз Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України).

У 1980—1986 роках очолював відділ розробки та конструювання систем низькофонових вимірювань (відділ № 23) у Спеціальному конструкторсько-технологічному бюро з експериментальним виробництвом Інституту ядерних досліджень АН УРСР.

З 1986 по 2004 роки очолював відділ фізики лептонів Інституту ядерних досліджень НАН України.

У 1992 році — запрошений професор Осакського університету (Японія).

Ю. Г. Здесенко помер під час хірургічної операції у Клінічній лікарні «Феофанія» у Києві 1 вересня 2004 року.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Наукові праці стосуються експериментальних досліджень рідкісних ядерних розпадів, зокрема подвійного бета-розпаду атомних ядер. Основні досягнення: спорудження Солотвинської підземної низькофонової лабораторії (Солотвино, Закарпатська область), спостереження двонейтринного подвійного бета-розпаду ядра 116Cd, жорсткі обмеження на безнейтринний подвійний розпад цього ядра, обмеження на масу нейтрино. Розробка експериментів наступного покоління для пошуку подвійного бета-розпаду на новому рівні чутливості. Перше спостереження альфа-активності природного вольфраму. Обмеження на подвійні бета-процеси у ряді ядер.

Наукові результати, отримані Ю. Г. Здесенком для ядер 96Zr[1], 100Mo[2], 130Te[3] на початку 80-х рр. (на той час це були найбільш чутливі експерименти з пошуку подвійного бета розпаду цих ядер у світі), та написані ним оглядові статті ініціювали нову хвилю інтересу в СРСР до цього процесу. У 1984 р. було закінчено будівництво заснованої ним Солотвинської підземної лабораторії, спорудженої у соляній шахті на глибині 430 м. Будівництво лабораторії підтримав Бруно Понтекорво, який був тоді головою нейтринної ради Академії наук СРСР. У лабораторії були отримані пріоритетні результати досліджень подвійного бета розпаду багатьох ядер (зокрема, 116Сd, 160Gd[4][5], 186W[6]). З використанням ізотопно збагачених сцинтиляційних детекторів 116CdWO4 був уперше спостережений двонейтринний подвійний бета розпад 116Cd[7][6] (одночасно зі спостереженнями цього процесу в двох інших експериментах в Японії та Франції, в яких Здесенко також брав участь) та встановлене найбільш жорстке обмеження на імовірність безнейтринної моди подвійного бета розпаду ядра 116Cd[8][9][6], звідки було отримане обмеження на масу нейтрино 1.7 еВ (одне з найкращих у світі на той час). Під керівництвом Ю. Г. Здесенка був проведений ряд експериментів з пошуку інших рідкісних ядерних процесів (кластерної радіоактивності, переходів ядер у надщільний стан, гіпотетичних розпадів з порушенням закону збереження електричного заряду). Зокрема, вперше був спостережений альфа розпад 180W (що на сьогодні є процесом з найменшою зареєстрованою альфа активністю (усього 2.3 розпади у 1 г вольфраму за рік)[10][11]), виміряно рідкісний бета-розпад ядра 113Cd[12][13].

Ю. Г. Здесенко з Бруно Понтекорво на фоні гори Ельбрус, Баксанська ущелина, Росія, 1987

Крім вимірювань в Солотвинській лабораторії, Здесенко приймав активну участь в експериментах з пошуку рідкісних ядерних розпадів у підземних лабораторіях, розташованих у Франції (Модан), Італії (Гран Сассо), Японії (Каміока).

Створив в Україні наукову школу неприскорювальної фізики елементарних частинок, що включає фізику нейтрино, дослідження подвійного бета розпаду, рідкісних ядерних розпадів, пошуки гіпотетичних процесів за рамками стандартної моделі елементарних частинок, розробки методів вимірювань дуже малих рівнів радіоактивності.

Автор або співавтор близько 300 наукових публікацій, з яких близько 100 — статті в міжнародних журналах, на які відомо близько 1500 посилань в роботах інших вчених. Підготував 5 кандидатів фізико-математичних наук.

Вибрані наукові праці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Yu.G. Zdesenko et al., «Search of 96Zr neutrinoless double β-decay» Izvestiya Akademii Nauk SSSR, Seriya Fizicheskaya 45 (1981) 1856.
  2. Y.G. Zdesenko et al.,«Study on the double beta decay of 100Mo» Izvestiya Akademii Nauk SSSR, Seriya Fizicheskaya 28 (1983) 839.
  3. Y.G. Zdesenko et al., «Study of the double β decay of 130Te» Sov. J. Nucl. Phys. 32 (1980) 312.
  4. S.F. Burachas et al., «A search for 160Gd double beta decay using GSO scintillators» Phys. At. Nucl. 58 (1995) 153.
  5. F.A.Danevich et al., « Quest for double beta decay of 160Gd and Ce isotopes» Nucl. Phys. A 694 (2001) 375.
  6. а б в F.A. Danevich et al., „Search for 2β decay of cadmium and tungsten isotopes: Final results of the Solotvina experiment Phys. Rev. C 68 (2003) 035501.
  7. F.A. Danevich et al., «Two-neutrino 2β decay of 116Cd and new half-life limits on 2β decay of 180W and 186W Nucl. Phys. A 717 (2003) 129.
  8. F.A. Danevich et al., „Search for 2β decay of 116Cd with the help of a 116CdWO4 scintillator“ JETP Lett. 49 (1989) 476.
  9. F.A. Danevich et al., „The research of 2β decay of 116Cd with enriched 116CdWO4 crystal scintillators“ Phys. Lett. B 344 (1995) 72.
  10. F.A. Danevich et al., “α activity of natural tungsten isotopes» Phys. Rev. C 67 (2003) 014310
  11. Yu.G. Zdesenko et al., «Scintillation properties and radioactive contamination of CaWO4 crystal scintillators» Nucl. Instrum. Meth. A 538 (2005) 657.
  12. A. Alessandrello et al., «Bolometric measurement of the beta spectrum of 113Cd» Nucl. Phys. B (Proc. Suppl.) 35 (1994) 394.
  13. F.A. Danevich et al., «Beta decay of 113Cd» Phys. At. Nucl. 59 (1996) 1.

Джерела[ред.ред. код]