Здзіслав Криговський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Здзіслав Криговський
Zdzisław Krygowski
Народився 22 грудня 1872(1872-12-22)
Львів, Львівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер 10 серпня 1955(1955-08-10) (82 роки)
Познань, Польща
Поховання
Krygowski bogumil krygowski zdzislaw groby 3.jpg :
Громадянство
(підданство)
Польща
Батько Антоній Криговський
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Офіцер ордена Почесного легіону
Орден Академічних пальм
Автограф Zdzislaw krygowski kurs szyfrowy 1929 01.jpg

Здзіслав Ян Евангелі Антоній Криговський (пол. Zdzisław Jan Ewangeli Antoni Krygowski; 22 грудня 1872, Львів — 10 серпня 1955, Познань) — польський математик, ініціатор криптологічних досліджень з Енігми, ректор Львівської політехніки.

Сімейна могила, в якій поховано Богуміля Криговського

Сім'я[ред.ред. код]

  • Був сином Антонія Криговського (1824—1904), за освітою був математиком і фізиком, відмінним педагогом, професором гімназій у Тернополі, Тарнуві та Львові, а у 1876—1887 роках очолив гімназію у Вадовіце.
  • Відвідував гімназію в Вадовіце (I—V кл. До 1882 р.), а потім вступив до ліцею Собєського в Кракові, 1882—1887 рр.

Краків[ред.ред. код]

  • У 1890 р.  розпочав навчання на факультеті філософії Ягелонського університету. Під час навчання слухав лекції М. Баранецького, Л. Біркенмайера, Ф. Карлінського, під керівництвом якого працював 3 роки (з 1890 по 1893) в астрономічній обсерваторії у Кракові.

Брав участь у семінарі під керівництвом М. А. Баранецького і Ф. Карлінського.

  • У 1893 році разом з Т. Лопушнянським він заснував математичний гурток студентів Ягелонського університету.
  • У 1895 році склав іспит у вчителя математики та фізики.
  • 13 листопада 1895 року отримав звання доктора, на підставі дисертації «Загальні твердження Гріна».
  • 1895—1896 рр. отримав наукову стипендію в Берліні, працював під керівництвом Лазаруса Емануїла Фукса та Германа Амандуса Шварца.
  • З 1896 по 1898 рр. працював у Парижі (Паризький Університет- факультет наук) під керівництвом Павла Еміля Апеля та Еміля Пікарда, з якими він товаришував

Опублікував близько 30 робіт з еліптичних та гіпереліптичних функцій та їх інтегралів у польських та французьких журналах («Математично-фізичні праці», «Математичний твір», «Comptes rendus de l'Académie des Sciences de Paris», «Bulletin de la Société Mathematique de Francé») серед інших. «Розвиток функції Z (n) у тригонометричному ряді» («Робота Познанського товариства друзів науки» 1922 р.).

  • У серпні 1889 року призначений заступником вчителя математики та фізики в Краківському університеті.

Перемишль[ред.ред. код]

  • 1899—1901 рр. учитель у гімназії в Перемишлі.

Львів[ред.ред. код]

  • 1901 р. призначений професором математики на факультеті хімії та архітектури Львівської політехніки, одночасно читав лекції з математики та фізики. Працював до 1908 року, з короткою перервою з 1906—1907 рр., коли був змушений виїхати до Парижа, де працював над дисертацією.
  • 1908 р. опублікував роботу «Сучасний розвиток гіпереліплікації та тригонометрії» («Математична і фізична робота» 1908 р.).
  • 31 жовтня 1908 р. призначений професором математики Львівської політехніки.
  • 13 грудня 1908 р. перейшов на кафедру математики після трагічної смерті професора Станіслава Кєпінського.
  • з 1 листопада 1909 р. заслужений професор.
  • У 1913—1915 роках був деканом факультету водного господарства Львівської політехніки.
  • 1917—1918 рр. ректор цього університету.

Окрім робіт, опублікованих на той час у журналах, працював над такими працями:

  • «Елемент вищої математики» (літографічний курс)
  • «Математичні лекції» (частина 1 «Диференціальне обчислення та теорія рядів», видана студентами Львівської політехніки.

Познань[ред.ред. код]

  • 1919 р. при заснуванні Познанського університету призначений завідувачем кафедри математики.

Організував семінар, присвячений аналітичним функціям, які він очолював 19 років. У 1919 році був призначений заступником голови першої екзаменаційної комісії в Познані для кандидатів на вчителя.

Фотокопія подяки з підписом генерала Піскора, начальника головного штабу РГ
  • у 1920—1921 роках декан філософського факультету
  • в 1919—1920 і 1934—1936 рр.проректор Познанського університету.
  • 29 січня 1929 отримує від ген. Тадеуша Піскора подяку від польських збройних сил за допомогу в розробці секретних кодів серед студентів третього і четвертого курсу. Створивши серед своїх студентів групу з понад двадцяти чоловік. Навчання складалося з основ криптології та відділу математичного аналізу (перестановки, ймовірності тощо). Були проведені спеціалізовані заняття та лекції. Наприкінці 1929 року була проведена систематизована робота з розв'язання німецької системи «Енігма». Три найбільш талановитих криптолога були переведені в столицю. Це були Маріан Реєвський, Генрик Зигальський та Єжи Ружицький — найталановитіші студенти професора Криговського.

До початку війни жив у Познані на вул. Фоча ,54. Під час війни, він втратив всю свою власність, включаючи безцінну колекцію, близько 3000 книг. Після депортації залишився в Кракові. Після звільнення, читав лекції у новоствореному Краківському технологічному університеті.

  • 1946—1955 рр. повернувся до Познанського університету як звичайний професор за контрактом, читав лекції майже до останнього моменту життя, аж до квітня 1955 р.

У 1946 році працював у відділі фізіології Познанського університету, разом з професором Стефаном Дабровським працював над дифузією тіл у рідині.

Криговський був президентом Львівського відділення Польського математичного товариства та Познанського відділення цієї компанії. У 1926 році він був президентом цієї компанії.

Цікавився музикою, особливо Шопеном.

Здзіслав Криговський помер 10 серпня 1955 року о 5 годині вечора. Похорони відбулися в Познані 13 серпня 1955, похований на парафіяльному цвинтарі св. Івана Віанея в Познані.

Відзнаки та нагороди[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Uniwersytet Poznański za rektoratu Heljodora Święcickiego, Księga Pamiątkowa: (pod redakcją Adama Wrzoska). — Poznań MCMXXIV. (пол.)
  • Historia Ruchu Naukowego Studentów Matematyki i Informatyków na Uniwersytecie w Poznaniu 1919—1999 (pod redakcją: Magdalena Jaroszewska, Maciej Kandulski, Małgorzata Małowińska). — Poznań: UAM, 1999. (пол.)
  • Informator Wydziałowy, Rok XII, numer 10(113) Wydział Matematyki i Informatyki UAM (pod redakcją: Magdalena Jaroszewska, Julian Musielak). — Poznań: UAM, lipiec 2005. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]