Зекіє-Султан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зекіє-Султан
осман. زکیه سلطان‎
Zekiye Sultan in exile.jpg
Народилася 12 січня 1871(1871-01-12)
Стамбул, Османська імперія
Померла 13 липня 1950(1950-07-13) (79 років)
По
Країна Flag of the Ottoman Empire (1844–1922).svg Османська імперія
Місце проживання По
Діяльність аристократка
Знання мов османська
Батько Абдул-Гамід II
Мати Bedrifelek Kadınd
Брати, сестри Şehzade Mehmed Selimd і Naile Sultand

Зекіє Султан (осман. زکیه سلطان‎ ; «невинна, незаплямована»; 12 січня 1872 — 13 липня 1950) — османська принцеса, дочка султана Абдул-Гаміда II і Бедріфелек Кадин-ефенді.

Молодість і освіта[ред. | ред. код]

Зекіє-Султан у 1879 році, у віці семи років

Зекіє-Султан народилася 12 січня 1872 року в палаці Долмабахче.[1] Її батьком був Абдул-Гамід II, син Абдул-Меджида I і Тірімуджган Кадин.[2] Її мати була Бедріфелек-Кадин, [3] [4] дочка принца Мехмеда Карзега.[5] Вона була третьою дитиною, другою дочкою свого батька і другою дитиною своєї матері. У неї було два брати: Шехзаде Мехмед Селім, на два роки старший за неї, і Шехзаде Ахмед Нурі, на шість років молодший за неї. Вона була однією з улюблених дочок Абдул-Гаміда, разом із Найме-Султан та Айше-Султан.[6]

Після вступу на престол Абдул-Гаміда 31 серпня 1876 року[7] імператорська родина залишилася в палаці Долмабахче. У 1877 році Зекіє та інші члени імператорської родини оселилися в палаці Йилдиз[8] після того, як 7 квітня 1877 року туди переїхав Абдул-Гамід.[9] .

Зекіє почала свою освіту в 1879 році, у віці семи років, у павільйоні Іхламур разом зі своїм братом Шехзаде Мехмедом Селімом і дітьми Султана Абдула Азіза, Шехзаде Мехмедом Шевкетом, Есмою-Султан і Шехзаде Мехмедом Сейфеддіном. Вона вивчала географію, Коран і турецьку мову. Вона також читала англійські та французькі книги,[10] її також навчали музики. Спочатку вона здобула музичну освіту у Ломбарді Бея, а після одруження у француженки мадам Авіснад Бавіс. Вона вивчала як турецьку, так і європейську музику.[10]

Шлюб[ред. | ред. код]

У 1887 році Зекіє була заручена з Алі Нуреддіном-пашею,[11] старшим сином Газі Османа-паші та Затіґюль Ханім, жінки, яка раніше була в гаремі султана Абдул-Азіза,[12][13] У 1889 році, у віці сімнадцяти років, її батько подарував їй наряди і влаштував одруження з трьома дочками султана Абдул-Азіза, принцесами Саліхою-Султан, Назіме-Султан і Есмою-Султан.[14] Шлюбний контракт було підписано 15 березня 1889 року в палаці Їилдиз.[11] Заступником Зекіє був Мехмед Явар-ага, а свідком — Мехмед Чевхер-ага. Заступником Алі Нуреддіна був великий візир Мехмед Каміль-паша.[11] Весілля відбулося 20 квітня 1889 року в палаці Їлдиз.[11][1][2][15]

За турецькою традиціїєю після шлюбу принцесам виділяли палаци. Зекіє був виділений палац Ортакьой.[16] Колись цей палац належав її тітці Медісі-Султан, зведеній сестрі її батька, де вона проживала зі своїм першим чоловіком.[17] На другий день після весілля Зекія переїхала до палацу Ортакьой, де служили 80 чоловіків і 80 жінок.[17] У 1898 році молодший брат Алі Нуреддіна, Мехмед Кемаледдін-паша, одружився з її молодшою зведеною сестрою Найме-Султан.[13] Її палац був побудований поруч із палацом Зекіє, і дві будівлі стали називатися «Маєтками-близнюками».[14]

У них було дві дочки: Ульвіє Шукріє Ханімсултан 1890 року народження, яка померла у віці близько трьох років 23 лютого 1893 року, і Фатьма-Аліє Ханімсултан 1891 року народження[2]. Фатьма-Аліє у 1911 році вийшла заміж за Мехмеда Мухсіна Єгена, члена єгипетської родини Єгенів. Подружжя мало двох синів: Османа Хайдер-бея, який народився 5 вересня 1912 року, і Саліха Зекі-бея, який народився 4 вересня 1921 року. Від них у Зекіє була правнучка Фатьма Ясемін-Єген (нар. 18 вересня 1973) і правнук Мухсін Осман-Єген (нар. 14 грудня 1977).[18]

Зекіє-Султан і Алі Нуреддін-паша поважали музику, і в своєму маєткувона грала на піаніно. Вона також цікавилася мистецтвом.[19] Протягом місяця Рамадан вона годувала бідних і надавала їм фінансову допомогу. Також Зекіє вручила подарунки гостям, які прийшли на іфтар. Вона брала участь у різних благодійних кампаніях, що зробило її відомою як сприйнятливу та доброзичливу принцесу. Ходили чутки, що Нуреддін-паша зустрів красиву гречанку біля Бон-Марше в Бейоглу, і що вона пізніше стала його коханкою. Чутки дійшли до Абдул-Гаміда II, який закликав Зекіє-Султан розлучитися з чоловіком, але вона відмовилася. Мабуть, через деякий час гречанку вбили люди султана.[20]

Вигнання і смерть[ред. | ред. код]

Зекіє-Султан у старості

Під час вигнання імператорської сім'ї в березні 1924 року Зекіє та її сім'я, включаючи чоловіка, доньку та онуків, оселилися в По, Атлантичні Піренеї, Франція[4][13][21][22], де вся родина жила в один номер у готелі, який вони ніколи не платили, оскільки Пашаг був онуком Газі Османа Паші. Її мати вирішила залишитися в Туреччині, у своєму маєтку в Серенцебеї, де вона померла в 1930 році[22].

За словами Неслішах-Султан, вона була пухкою, майже не виходила з дому й втратила більшу частину волосся. Вона одягалася й носила світлу перуку. В останні роки Зекіє збирала мініатюрних тварин, кіз, квіти, а також їла багато солодкого.[23]

Зекіє Султан померла 13 липня 1950 року в По, Атлантичні Піренеї, Франція, у віці сімдесяти восьми років, і була там похована.[4][13][24] Її чоловік пережив її на два роки і помер у 1952 році.[25]

Нагороди[ред. | ред. код]

Діти[ред. | ред. код]

Ім'я Народження Смерть Примітки
Алі Нуреддін-паша (одружений 20 квітня 1889; 1867—1953)
Ульвіє Шукріє Ханім-Султан прибл. 1890 рік Лютий 1893 року Народилася і померла у дитинстві в палаці Ортакьой; похована на кладовищі Ях'я Ефенді
Фатьма Аліє Ханім-Султан прибл. 1891 рік 14 квітня 1972 року Народилася в палаці Ортакьой; заміжня і мала дітей; помер у Стамбулі, похована на кладовищі Ях'я Ефенді

У масовій культурі[ред. | ред. код]

  • У телесеріалі Payitaht: Abdülhamid 2017 року Зекіє Султан грає турецька актриса Туґче Кумрал.[27]

Походження[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Махмуд II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Абдул-Меджид I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Безміялем-Султан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Абдул-Гамід II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Тірімуджган-Кадин
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Зекіє-Султан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Мехмед Карзег
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Бедріфелек-Кадин
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Sakaoğlu, 2008, с. 687.
  2. а б в Adra, Jamil (2005). Genealogy of the Imperial Ottoman Family 2005. с. 25. 
  3. Uluçay, 2011, с. 253.
  4. а б в Brookes, 2010, с. 291.
  5. Akyıldız, Ali (2018). Son Dönem Osmanlı Padişahlarının Nikâh Meselesi. с. 697. 
  6. Uluçay, 2011, с. 246.
  7. Clare, Israel Smith (1885). Illustrated Universal History: Being a Clear and Concise History of All Nations. P. W. Ziegler & Company. с. 549. 
  8. Oriental Gardens: An Illustrated History. Chronicle Books. 1992. с. 21. ISBN 978-0-811-80132-4. 
  9. NewSpot, Volumes 13-24. General Directorate of Press and Information. 1999. 
  10. а б Uru, 2010, с. 7.
  11. а б в г Uru, 2010, с. 13.
  12. Uru, 2010, с. 15.
  13. а б в г Uluçay, 2011, с. 254.
  14. а б Brookes, 2010, с. 159.
  15. Uluçay, 2011, с. 236.
  16. Uru, 2010, с. 10.
  17. а б Uru, 2010, с. 35.
  18. Uru, 2010, с. 20.
  19. Uru, 2010, с. 50.
  20. Uru, 2010, с. 51.
  21. Sakaoğlu, 2008, с. 689.
  22. а б Uru, 2010, с. 53.
  23. Bardakçı, Murat (2017). Neslishah: The Last Ottoman Princess. Oxford University Press. с. 100. ISBN 978-9-774-16837-6. 
  24. Sakaoğlu, 2008, с. 687–689.
  25. Uru, 2010, с. 55.
  26. а б в Yılmaz Öztuna (1978). Başlangıcından zamanımıza kadar büyük Türkiye tarihi: Türkiye'nin siyasî, medenî, kültür, teşkilât ve san'at tarihi. Ötüken Yayınevi. с. 165. 
  27. Payitaht Abdülhamid Zekiye Sultan (Tuğçe Kumral) Kimdir?. Процитовано 5 липня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]