Зелена Іспанія

Зелена Іспанія (ісп. España Verde, ісп. Cornisa Cantábrica, гал. Cornixa cantábrica, баск. Kantauriar eskualdea) — географічний регіон на півночі Іспанії, що займає узбережжі Біскайської затоки та Галісії, від кордону з Францією до Портуґалії.[1]
Територія від решти частини країни відокремлена Кантабрійськими горами від масиву Сьєрра-де-Анкарес на заході до Баскських гір на сході.
На відміну від посушливої Месети, в Зеленій Іспанії вологий морський клімат. Опади випадають протягом усього року, 1000-1200 мм, на узбережжі — до 1700-1900 мм (150-200 дощових днів). Середньорічна температура в районі +13°С (в горах ще нижче), а різниця між найтеплішим (серпень) і найхолоднішим місяцями (січень-лютий) становить близько 12 °C.
За винятком висотних гірських територій, Зелена Іспанія має самий холодний клімат в країні. Однак, значна кількість опадів сприяє рослинності. Узбережжя і північні схили Кантабрійських гір покриті лісами (каштан, бук, дуб, береза). Вище в горах створені національні парки і заповідні території, на яких мешкають іберійський вовк, іспанський козел і кантабрійський бурий ведмідь.
Історично на теренах Зеленої Іспанії розташовувалося Астурійське королівство, нескорена маврами територія Піренейського півострова. Від Сантьяґо-де-Компостела по південній межі королівства проходить паломницький Шлях святого Якова.
- Астурія.
- Кантабрія.
- Гіпускоа.
- Галісія.
- ↑ Зеленая Испания. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 5 червня 2018.