Зеленський Ісаак Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зеленський Ісаак Абрамович
Isaac-zelensky.jpg
Народився 22 червня 1890(1890-06-22)
Саратов, Російська імперія
Помер 15 березня 1938(1938-03-15) (47 років)
Москва, СРСР
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Національність євреї
Діяльність політик
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС, Центральний виконавчий комітет СРСР і Всеросійський центральний виконавчий комітет
Посада Q62003554?
Партія ВКП(б)

Ісаак Абрамович Зеленський (22 червня 1890(1890-06-22), Саратов, Російська імперія — 15 березня 1938(1938-03-15), Москва, СРСР) — радянський партійний і державний діяч, відповідальний секретар Середньоазіатського бюро ЦК ВКП(б) (1924—1931), 1-й секретар ЦК КП(б) Узбекистану (1929), голова правління Центросоюзу СРСР (1931—1937). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) (1921—1922). Член ЦК ВКП(б) (1922—1937). Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК РКП(б) з 3 квітня 1922 по 23 травня 1924 року. Кандидат у члени Секретаріату ЦК РКП(б) з 14 червня 1923 по 23 травня 1924 року. Член Організаційного бюро ЦК РКП(б) та секретар ЦК РКП(б) з 2 червня по 20 серпня 1924 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 червня 1890(18900622) року в місті Саратові в єврейській родині кравця. У 1904 році закінчив вище початкове училище в Саратові. З 1905 по лютий 1906 року — хлопчик-учень у майстерні. З лютого по вересень 1906 року працював учнем складача типолітографії Немирова. З вересня 1906 по грудень 1907 року — технічний секретар Спілки робітників-друкарів у Саратові. Учасник російської революції 1905—1907 років, брав участь в страйках.

Член РСДРП з вересня 1906 року, більшовик.

У 1907 році був кооптований у Саратовський комітет РСДРП. З грудня 1907 по березень 1908 року працював конторником контори Єгорова в Саратові.

З березня по вересень 1908 року перебував у Саратовській губернській в'язниці. У вересні 1908 року висланий на адміністративне поселення в Оренбург, де до квітня 1909 року працював робітником у майстерні Шишкіна. З квітня 1909 по вересень 1910 року — картузник у шапкових майстернях Астрахані, Пензи та Оренбурга, де проводив підпільну більшовицьку роботу.

У вересні 1910 року заарештований, до січня 1911 року перебував у Оренбурзькій в'язниці. Висланий на поселення в місто Самару, де продовжив революційну діяльність.

З січня по березень 1911 року — картузник у шапковій майстерні Євелевича в Самарі. У березні — вересні 1911 року — агент паперового магазину в Самарі. З вересня 1911 по лютий 1912 року працював конторником типо-літографії Жданова в Самарі.

У лютому 1912 року заарештований, до вересня 1912 року перебував у Самарській губернській в'язниці. У вересні 1912 року засланий на три роки в Наримський край Томської губернії (Східний Сибір). У липні 1913 року утік із поселення, перебрався до міста Царицина, де був заарештований у жовтні 1913 року і в січні 1914 року знову засланий в село Каргасок Наримського повіту Томської губернії. У червні 1914 року втік із поселення вдруге.

З червня по грудень 1914 року нелегально працював у Самарі. У січні — червні 1915 року — конторник електростанції «Електропередача» в місті Богородськ Московської губернії. З червня по вересень 1915 року — секретар лікарняної каси в Сормово.

У вересні 1915 року заарештований, до травня 1916 року відбував ув'язнення в Олександрівській центральній каторжній в'язниці, у травні 1916 року висланий на вічне поселення в село Качуг Верхоленського повіту Іркутської губернії. У грудні 1916 року знову втік із заслання. У січні 1917 року перебрався в Москву і за підробленими документами працював конторником Московського земського союзу.

З лютого 1917 року — партійний організатор РСДРП(б) Басманного району міста Москви. Активний учасник жовтневого перевороту 1917 року у Москві.

У листопаді 1917 — серпні 1918 року — голова Басманної районної ради міста Москви, член Президії Московської ради робітничих і солдатських депутатів. 24 серпня — 8 жовтня 1918 року — завідувач відділу районів Московської Ради.

У жовтні 1918 — квітні 1920 року — член правління, а з 7 липня 1919 по 8 квітня 1920 року — завідувач продовольчого відділу Московської Ради. З травня 1920 року — член правління Центросоюзу РРФСР.

21 травня — 11 серпня 1920 року — секретар Московського губернського комітету РКП(б).

20 липня — 30 листопада 1920 року — член колегії Народного комісаріату продовольства РРФСР.

У грудні 1920 направлений в місто Семипалатинськ, але незабаром відкликаний до Москви, де працював у Президії Московської ради. З 3 січня по 4 квітня 1921 року — керуючий справами та голова адміністративно-територіальної комісії, заступник голови Президії Московської Ради і Московського губвиконкому.

4 квітня 1921 — 8 серпня 1924 року — відповідальний секретар Московського губернського комітету РКП(б).

Одночасно, 2 червня — 20 серпня 1924 року — секретар ЦК РКП(б).

З червня 1924 року — голова Центральної територіальної комісії із національно-державного розмежування Середньої Азії.

31 листопада 1924 — 23 лютого 1931 року — голова (відповідальний секретар) Середньоазіатського бюро ЦК ВКП(б). Одночасно, з 7 вересня 1925 по 4 червня 1926 року — член Революційної військової ради (РВР) Туркестанського фронту.

20 червня 1929 — грудень 1929 (офіційно 15 січня 1930) року — 1-й секретар ЦК КП(б) Узбекистану в місті Самарканді.

9 лютого 1931 — серпень 1937 року — голова правління Центросоюзу СРСР і РРФСР. З березня 1936 по серпень 1937 року — член ради Народного комісаріату внутрішньої торгівлі СРСР.

7 серпня 1937 року заарештований органами НКВС СРСР по справі «Антирадянського правотроцькістського центру». 13 березня 1938 року засуджений до вищої міри покарання. Розстріляний 15 березня 1938 року, похований на полігоні Комунарка у Московській області.

Військовою колегією Верховного суду СРСР 15 червня 1959 року Зеленський був реабілітований за відсутністю складу злочину. А 3 липня 1959 року Комісією партійного контролю при ЦК КПРС було відновлено його членство в КПРС.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 1924—1937 роках місто Асака в Узбекистані називалося Зеленськ.

Посилання[ред. | ред. код]