Зельдін Володимир Михайлович

Зельдін Володимир Михайлович
рос. Владимир Михайлович Зельдин
Народився	28 січня (10 лютого) 1915 або 21 лютого (6 березня) 1914  Мічурінськ, Тамбовська губернія, Російська імперія
Помер	31 жовтня 2016(2016-10-31)  Москва, Росія  синдром поліорганної недостатності
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Росія
Діяльність	актор театру, кіноактор, телеактор, актор, 100-річна особа
Роки діяльності	1927 — 2016
У шлюбі з	Q112036202?
IMDb	ID 0954479
Нагороди та премії
Кінопремія «Ніка»: «Честь і гідність»d
Зельдін Володимир Михайлович у Вікісховищі

Зельдін Володимир Михайлович (28 січня (10 лютого) 1915 — 31 жовтня 2016) — радянський і російський актор. Народний артист СРСР (1975). Лауреат Державної премії СРСР (1951).

Закінчив Театральне училище у Москві (1935). З 1945 р. і до смерті працював у Центральному Театрі Радянської Армії.

Фільмографія

1. 1938: «Сім'я Оппенгейм» — гість на дні народження Бертольда
2. 1941: «Свинарка і пастух» — Мусаїб Гатуєв, знатний пастух
3. 1944: «Іван Грозний» — молодий секретар Лівонського посла
4. 1947: «Сказання про землю Сибірську» — піаніст Борис Григорович Оленич
5. 1952: «Учитель танців» — Альдемаро
6. 1955: «У квадраті 45» — Борис Миколайович Шмельов, диверсант, він же Потапов-Івін, він же Клязін
7. 1956: «Карнавальна ніч» — клоун
8. 1960: «Повість полум'яних літ» — Грибовський
9. 1964: «Царська наречена» — Бомелій
10. 1965: «Залп «Аврори»» — поручик Андроников
11. 1967: «Берег надії» — Ванденберг
12. 1970: «Дядя Ваня» — Олександр Володимирович Серебряков
13. 1970: «Місія в Кабулі» — майор Стейн, військовий аташе
14. 1972: «Кульбабове вино» — Джон, покійний чоловік Елен
15. 1973: «З тобою і без тебе» — батько Федора
16. 1974: «Блокада» — Вільгельм Ріттер фон Лееб
17. 1975: «На край світу…» — батько Володі
18. 1975: «Це ми не проходили» — капітан I-го рангу
19. 1975: «Полковник у відставці» — Іван Михайлович, однополчанин Полуніна
20. 1975: «Страх висоти» — Володимир Миколайович Дягілєв, професор, науковий керівник Антона
21. 1975: «Центровий з піднебесся» — епізод
22. 1976: «Принцеса на горошині» — обер-гофмейстер
23. 1978: «Дуенья» — Фернандо, син Джеромо
24. 1978: «31 червня» — Меліот, король Перадора, високий повелитель Бергамора, Марралора і Парлота, володар Лансінгтона, шеф рекламного агентства
25. 1979: «Добряки» — Євген Євгенович Вітальєв
26. 1979: «Інспектор Гулл» — Артур Берлінг
27. 1980: «Рафферті» — сенатор Феллоуз, голова сенаторської комісії
28. 1981: «Жінка у білому» — Фредерік Ферлі, есквайр
29. 1983: «Таємниця «Чорних дроздів»» — комісар поліції
30. 1984: «Перемога» — Бірнс
31. 1985: «Маріца» — Шандор
32. 1987: «Десять негренят» — суддя Джон Уоргрейв, звинувачений в засудженні до страти невинного
33. 1988: «Заборонена зона» — дачник
34. 1990: «Час, що канув» — доктор Микола Миколайович Соловйов
35. 1990: «Спокуса Б.» — Павло Павлович, він же Князь
36. 1997: «Вино з кульбабок» — дідусь Сполдінг
37. 2006: «Андерсен. Життя без любові» — сторож в театрі
38. 2006: «Парк радянського періоду» — камео
39. 2006: «Карнавальна ніч 2, або 50 років по тому» — старий клоун, камео

Знявся в українських картинах:

• «Повість полум'яних літ» (1960, Грибовський),
• «Десять негренят» (1987, Воргрейв).
• «Свати» (Микола Миколайович, батько Ольги Миколаївни)

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.145;
• Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.287;
• Театр: Энциклопедия. М., 2002. — С.164.

Посилання

• Зельдин: Для меня Украина — страна необыкновенная: огромного таланта, теплоты, легенд, поэтому хочется пожелать всем счастья [Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Кіно планета. Володимир Зельдін [Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Владимир Зельдин в театральной энциклопедии [Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Владимир Зельдин. Кино против войны. Воспоминания о военном детстве
• Владимир Зельдин пережил предательство коллег [Архівовано 10 лютого 2015 у Wayback Machine.].
• Умер Владимир Зельдин [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)