Земландська операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Земландська операція
Друга світова війна
Дата: 13 — 25 квітня 1945
Місце: Східна Пруссія
Результат: перемога СРСР
Сторони
Flag of the Soviet Union.svg СРСР Третій Рейх Третій рейх
Командувачі
Василевський Олександр Михайлович

Трибуц Володимир Пилипович

Ханс Гольнік
Військові сили
понад 110000 тис. чоловік
понад 3000 гармат і мінометів
понад 800 танків і САУ
понад 65 тис. чоловік
понад 1200 гармат і мінометів
понад 160 танків і штурмових гармат
Втрати
безповоротні — невідомо близько 50000

Земландська операція — наступальна операція Третього Білоруського фронту у взаємодії з Балтійським флотом, відбувалася з 13 по 25 квітня 1945 року, є складовою Східно-Прусської операції.

Передумови та задум операції[ред. | ред. код]

Після завершення Кенігсберзької операції склалися сприятливі умови для ліквідації останнього нацистського угрупування в Східній Пруссії — на Земландському півострові, де було створено сильну оборону, в склад якої входила і фортеця Піллау. Проти радянських сил діяла оперативна група «Земланд» — 8 піхотних та одна танкова дивізії, окремі частини фольксштурму — загалом близько 65 тисяч військових при 1200 танках й 166 гарматах і САУ.

Командування Третього Білоруського фронту для проведення наступальної операції виділяє понад 110 військових при 3000 гарматах в мінометах й 800 танках та САУ. Згідно задумів радянського військового керівництва передбачалося ударом головних сил 5-ї та 39-ї армій з району північно-західніше Кенігсбергу в загальному напрямі на Фішгаузен розсікти угрупування противника та знешкодити по частинах. Одночасно силами 2-ї гвардійської та 43-ї армій передбачалося нанести допоміжні флангові удари. 11-та гвардійська армія, що перебувала в другому ешелоні фронту, мала завданням ліквідувати сили противника біля Піллау. Балтійський флот повинен був прикривати приблизні фланги фронту та підтримувати наступ сухопутних військ, не допускаючи евакуації морем сил противника.

Сили сторін[ред. | ред. код]

Перебіг боїв[ред. | ред. код]

Операція розпочалася 13 квітня 1945 року, в наступ перейшли війська ударного угрупування Земландської групи військ за повітряної підтримки 1-ї та 3-ї авіаційних армій. До закінчення першого дня боїв радянські війська просунулися вглиб оборони противника на 3-5 кілометрів, полонивши при цьому 4000 вояків. 14 квітня німецькі сили починають перегрупування з відходом до Піллау. Балтійський флот з бронекатерів висаджує два десанти на дамбу Кенігсберзького каналу, чим було створено сприятливі умови для наступу взовж узбережжя Фрішесс-Хафф. Протягом 14 квітня на Земландському півострові північно-західніше та західніше Кенігсберга війська Третього Білоруського фронту з боями зайняли понад 60 населених пунктів, зокрема Алькнікен, Рантау, Нойкурен, Лоппенен, Баттау, Тікренен (в сучсності поселення Зорі), Санкт-Лоренц, Зеераппен, Бервальде, Гросс-Хайдекруг, Нойкурен, Зеераппен. Згідно радянських донесень, в боях цього дня було полонено понад 7000 німецьких солдатів й офіцерів[1].

15 квітня на північний захід та захід віл Кенігсберга в боях було зайнято близько 60 населених пунктів, зокрема Раушен, Георгенсвальде, Варнікен, Гросс Курен, Клайн Курен, Брюстерорт, Гросс Діркшайм, Крайслякен, Гросс Хубнікен, Дорбнікен, Кракстепеллен, Зоргенау, Тіренберг, Норгау, Меденау, Адліх Повайен, Конденен, Відіттен; до полону потрапило понад 3000 вояків противника[2].

16 квітня бої тривали, радянські війська зайняли понад 40 населених пунктів, в тому числі Гермау, Ротенен, Зальтнікен, Годнікен, Гайдау, Гросс-Блюменау, Форкен, Коббельбуде. Надається уточнення, що 15 квітня було полонено 6600 вояків противника та захоплено 50 літаків, 110 польових гармат й 295 кулеметів[3].

Протягом 17 квітня на Земландському півострові західніше Кенгісбергу продовжувався наступ, з боями зайнято місто й порт Фішхаузен та населені пункти Літтаусдорф, Гаффкен, Занглінен, Нойєндорф, Дарген, Тенкіттен, Кальнштайн, Легінен, Розенталь, Вішродт, Блюдау, Неплекен, Ціммербуде, Пайзе. Залишки німецьких частин відкинуті в околиці порта Піллау. Повідомляється, що в боях 16 квітня радянські сили полонили 5650 німецьких солдатів й офіцерів, захоплено 47 літаків, 47 танків й САУ, 78 БТРів, 385 гармат, 210 мінометів, 730 кулеметів, 2500 автомобілів, 64 трактори й тягачі, 350 залізничних вагонів[4]. 17 квітня радянські війська перебрали контроль над головним вузлом опору даного напряму — містом Фішхаузен. Залишки оперативного угрупування «Земланд» відступили до околиць Піллау.

18 квітня бої продовжувалися біля порту Піллау; повідомляється, що попереднього дня полонено 8730 вояків противника, захоплено 80 танків й САУ, 69 БТРів, 540 гармат, 410 мінометів, 880 кулеметів, 4000 автомобілів[5].

20 квітня в бої вводиться радянська 11-та гвардійська армія, котра до вечора 25 квітня перебрала контроль над Піллау.

25 квітня радянські війська зайняли населені пункти Лохштадт та Нойхойзер, Камстігал.[6]

Після розбиття головних сил угрупування «Земланд» німецькі військовики продовжували утримувати лише косу Фріше-Нерунг, бої за контроль над якою тривали до 8 травня. 9 травня понад 22000 солдатів й офіцерів склали зброю.

Наслідки[ред. | ред. код]

Цілковите розбиття німецької оперативної групи «Земланд» — ліквідовано 25 дивізій та 3 бригади. Радянські війська повністю зайняли територію сучасної Калінінградської області РФ.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]