Землеробство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Землеробство — провідна галузь сільськогосподарського виробництва, основою якої є використання землі з метою вирощування сільськогосподарських культур; наука, що вивчає загальні прийоми вирощування сільськогосподарських культур і розробляє способи раціонального використання землі та підвищення родючості ґрунту[1].

Існують дві форми землеробства — екстенсивне й інтенсивне. Екстенсивне базується на освоєнні цілинних земель й особливо притаманне ранньому історичному періоду, коли землю обробляли дуже простими знаряддями (палиці-копачки, мотики, соха)[2].

Землеробство об’єднує рільництво, овочівництво, плодівництво, виноградарство, хліборобство, луківництво та ін[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Землеробство // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  2. Землеробство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 338. — ISBN 966-00-0610-1.