Землетрус в Токай 1854 року
 | |
 | |
| Дата | 23 грудня 1854 |
|---|---|
| Місцевий час | 09:00, 23 грудня, 1854 року |
| Магнітуда | 8,4 ML |
| Епіцентр | 34°00′00″ пн. ш. 137°48′00″ сх. д. / 34.000000000028° пн. ш. 137.8000000000277793787972769° сх. д. |
| Постраждалі країни (території) | Japan, Токай |
| Цунамі | Так |
| Жертви | 2,000 |
Землетрус 1854 року в Токай був першим із великих землетрусів в Ансеї (1854–1855). Це сталося близько 09:00 за місцевим часом 23 грудня 1854 року. Він мав магнітуду 8,4 і спричинив руйнівне цунамі. Було зруйновано понад 10,000 будівель, жертв було не менше 2,000.[1]
Це був перший із трьох великих землетрусів в Ансеї ; наступного дня на півдні Хонсю стався землетрус в Ансей-Нанкаї подібного розміру.
Передумови[ред. | ред. код]
Південне узбережжя Хонсю проходить паралельно Нанкайському жолобу, що знаменує заглиблення Філіппінської морської плити під Євразійську плиту. Рух по цій збіжній межі плити призводить до багатьох землетрусів, деякі з них мегаземлетруси. Мегаземлетрус Нанкай має п’ять окремих сегментів (A-E), які можуть розриватися незалежно, [2][3] сегменти розривалися або поодиноко, або разом неодноразово протягом останніх 1300 років.[4] Мегаземлетруси на цій структурі, як правило, відбуваються попарно, з відносно невеликим розривом у часі між ними. На додаток до двох подій 1854 року, були подібні землетруси в 1944 і 1946 роках. У кожному випадку північно-східний сегмент розірвався перед південно-західним сегментом.[5]
Пошкодження[ред. | ред. код]
Значна частина центральної Японії зазнала сейсмічної інтенсивності 5 (за шкалою JMA). Пошкодження від цього землетрусу були особливо сильними в прибережних районах префектури Сідзуока від Нумазу до річки Тенрю, багато будинків було пошкоджено або зруйновано.[6]
На східній стороні півострова Ідзу, Шімода постраждала від цунамі через годину після землетрусу. Серія з дев'яти хвиль вразила місто, зруйнувавши 840 будинків і забравши 122 життів. Діану, флагман російського адмірала Путятина в Японії для ведення переговорів щодо переговорів про Шимодський договір, обертали 42 рази на своїх причалах і настільки сильно пошкодили, що вона потонула під час пізнішого шторму.[6]
У затоці Суруга, на західній стороні півострова Ізу, село Ірума було зруйновано і був нанесений піщаний купол 10 м у висоту, на якому пізніше було реконструйовано село.[6]
Характеристика[ред. | ред. код]
Землетрус[ред. | ред. код]
Площа розриву, магнітуда та епіцентр були оцінені на основі вимірювань інтенсивності сейсмічних даних, інформації про час прибуття цунамі та доказів косейсмічного підйому / просідання.[1][6]
Цунамі[ред. | ред. код]
У більшості уражених районів висота розбігу була в межах 4–6м. В Ірумі висота розбігу 13,2 і 16,5 м були виміряні, набагато вище, ніж більшість прилеглої території. Це й осадження незвичайного піщаного купола, обсяг якого, за оцінками, становить 700,000 м3, тлумачиться, що це було викликано ефектами резонансу у V-подібній бухті Ірума.[6]
Дивитися також[ред. | ред. код]
- Список землетрусів в Японії
- Список історичних землетрусів
- Список історичних цунамі
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б Usami, T. (1979). Study of Historical Earthquakes in Japan (PDF). Bulletin of the Earthquake Research Institute. 54: 399—439. Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 13 листопада 2009.
- ↑ Ando, M. (1975). Source mechanisms and tectonic significance of historical earthquakes along the nankai trough, Japan. Tectonophysics. 27 (2): 119—140. Bibcode:1975Tectp..27..119A. doi:10.1016/0040-1951(75)90102-X.
- ↑ Ishibashi, K. (2004). Status of historical seismology in Japan (PDF). Annals of Geophysics. 47 (2/3): 339—368. Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2019. Процитовано 22 листопада 2009.
- ↑ Sieh, K.E. (1981). A Review of Geological Evidence for Recurrence Times of Large Earthquakes (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2010. Процитовано 13 листопада 2009.
- ↑ Kaneda, Y.; Kawaguchi, K.; Araki, E.; Matsumoto, H.; Nakamura, T.; Kamiya, S.; Hori, T.; Baba, T. (2007). Precise real-time observatory and simulating phenomena of earthquakes and tsunamis around the Nankai Trough – Towards the understanding of mega thrust earthquakes. Underwater Technology and Workshop on Scientific Use of Submarine Cables and Related Technologies, 2007. Symposium on: 299—300. doi:10.1109/UT.2007.370806. ISBN 978-1-4244-1207-5.
- ↑ а б в г д Sugawara, D.; Minoura K.; Imamura F.; Takahashi T.; Shuto N. (2005). A huge sand dome, ca. 700,000 m3 in volume, formed by the 1854 Earthquake Tsunami in Suruga Bay, Central Japan (PDF). ISET Journal of Earthquake Technology. 42 (4): 147—158. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. Процитовано 14 листопада 2009.