Земля блакитна, ніби апельсин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2020)
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.
Земля блакитна, ніби апельсин
англ. The Earth Is Blue as an Orange
фр. The Earth Is Blue as an Orange
Кадр з фільму
Вид документальний
Жанр документальний фільм[1]
Режисер Ірина Цілик
Продюсер Анна Капустіна
Гєдре Жицкіте
Сценарист Ірина Цілик
Оператор В’ячеслав Цвєтков
Монтаж Іван Банніков, Ірина Цілик
Кінокомпанія Україна«Альбатрос Комунікос»
Литва«Мунмейкерс»
Тривалість 74 хв.
Мова російська, українська
Країна Україна Україна, Литва Литва
Рік 2020
Дата виходу 24 січня 2020 року
Кошторис ₴5 650 000[2]
IMDb ID 11394290
facebook.com/TheEarthIsBlueAsanOrange/
Q: Земля блакитна, ніби апельсин у Вікіцитатах

«Земля блакитна, ніби апельсин» — повнометражний документальний фільм 2020 року режисерки Ірини Цілик.

Міжнародна прем'єра документалістики стрічки відбулася 24 січня 2020 на американському кінофестивалі «Sundance Film Festival», де вона отримала нагороду за кращу режисуру в категорії світової документалістики.[3][4] Українська прем'єра документалістики стрічки відбулася 24 квітня 2020 на українському кінофестивалі DocuDays, де фільм отримав дві нагороди у категорії національного та міжнародного конкурсів.[5][6] В обмежений український прокат стрічка вийшла 26 листопада 2020 року; дистриб'ютор — Arthouse traffic.[7]

Займає 34-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.[8]

Сюжет[ред. | ред. код]

У фільмі йдеться про сім'ю, яка живе в так званій «червоній зоні» Донбасу, де вже шостий рік тривають воєнні дії. Буденність для цивільних людей у прифронтовій зоні докорінно змінилася. 36-річна Ганна сама виховує чотирьох дітей. Обстріли у Красногорівці, де живуть герої стрічки, не припиняються. Але, попри всі труднощі, ця родина є дуже дружною і життєрадісною. Мама й діти мають захоплення, грають на музичних інструментах і, що найцікавіше, знімають самотужки фільми про своє життя під час війни[9].

Виробництво[ред. | ред. код]

Стрічка є повнометражним дебютом Ірини Цілик[10]. Кінопроєкт фільму «Земля блакитна, ніби апельсин» (робоча назва — «Жовтий автобус») став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно, сума державної фінансової підтримки склала 2 млн 728,2 тис. грн (48,3 % загальної вартості виробництва фільму)[9].

Назва «Земля блакитна, ніби апельсин» — це цитата з вірша поета-сюрреаліста Поля Елюара[11].

Фільмування проходило у 2017—2019 роках у Красногорівці, Авдіївці, Кураховому Донецької області, а також у Києві.

Насправді, наш фільм не про війну, вона виступає тут лише тлом. Це фільм про дорослішання. Про балансування між війною та миром. Про самотерапію за допомогою кіно. І про багато інших речей, які можуть бути близькими та зрозумілими різним людям у світі.

— Ірина Цілик, Переможці «Санденс-2020» // Moviegram, 2 лютого 2020[11]

Реліз[ред. | ред. код]

Міжнародна прем'єра документалістики стрічки відбулася 24 січня 2020 на американському кінофестивалі «Sundance Film Festival», де вона отримала нагороду за кращу режисуру в категорії світової документалістики.[3][4] Українська прем'єра документалістики стрічки відбулася 24 квітня 2020 на українському кінофестивалі DocuDays, де фільм отримав дві нагороди у категорії національного та міжнародного конкурсах.[5][6] В обмежений український прокат стрічка вийшла 26 листопада 2020 року; дистриб'ютор — Arthouse traffic.[7]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Список нагород та номінацій
Рік Кінофестиваль/Кінопремія Категорія Номінант(ка) Результат Дж
2020 Adelaide Film Festival[en] Найкращий документальний Ірина Цілик Номінація [12]
Берлінський міжнародний кінофестиваль Generation 14plus Ірина Цілик Номінація [13]
Biografilm Festival[it] Нові таланти Ірина Цілик Перемога [14][15]
Docudays UA Міжнародний конкурс Docu/Світ Ірина Цілик Перемога [16]
Національний конкурс Docu/Україна Ірина Цілик Перемога [16]
Dokufest[en] Найкращий фільм про права людини Ірина Цілик Перемога [17]
Gimli Film Festival[en] Гран-прі журі Ірина Цілик Номінація [18][19][20]
International Human Rights Documentary Film Festival Премія за кіно про права людини - Особлива згадка Ірина Цілик Перемога [21]
Millennium Docs Against Gravity Найкраща операторська робота В’ячеслав Цвєтков Перемога [22][23][24]
Bydgoszcz ART.DOC Ірина Цілик Перемога [22][24]
Гран-прі Ірина Цілик Перемога [22][23][24]
Фестиваль «Один світ» Міжнародний конкурс Ірина Цілик Номінація [25][26]
Reykjavík International Film Festival[en] Інше завтра Ірина Цілик Перемога [27]
Кінофестиваль «Санденс» Найкраща режисура Ірина Цілик Перемога [28]
São Paulo International Film Festival[fr] Конкурс нових режисерів – Найкращий документальний Ірина Цілик Номінація [29][30]
Tallgrass Film Festival[en] DOXX Spotlight Ірина Цілик Перемога [31]
Кіноколо (3-тя церемонія вручення) Відкриття року Ірина Цілик, Анна Капустіна Номінація [28][32]
Найкращий документальний фільм Ірина Цілик, Анна Капустіна Перемога [28]
Найкращий режисер Ірина Цілик Номінація [32]
CPH:DOX Номінація [33]
Цюрихський кінофестиваль Міжнародний документальний фільм Ірина Цілик Перемога [34]
Zinebi - Bilbao International Documentary and Short Film Festival[en] Міжнародний конкурс першого фільму Ірина Цілик Перемога [35]
Underhill Fest Міжнародний фільм Ірина Цілик Перемога [36][37]
Fünf Seen Filmfestival[de] Нагорода за документальне кіно Ірина Цілик Перемога [38]
CinéDOC-Tbilisi Міжнародний конкурс Ірина Цілик Перемога [39]
2021 Cinema Eye Honors[en] Spotlight Award Ірина Цілик Перемога [40]
Міжнародна асоціація документалістів (IDA)[en] Найкраща операторська робота В’ячеслав Цвєтков Перемога [41][42]
DocPoint – Helsingin dokumenttielokuvafestivaali[fi] Номінація [43][44]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Blanc J. AlloCiné — 1993.
  2. ↑ Фільм Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин» — у конкурсі кінофестивалю Sundance. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  3. ↑ а б «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини Цілик отримала нагороду кінофестивалю Sundance. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
  4. ↑ а б The Earth Is Blue as an Orange [Архівовано 27 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою docudays_1 не вказано текст
  6. ↑ а б Земля блакитна, ніби апельсин. docuspace.org. 2020
  7. ↑ а б Земля блакитна, ніби апельсин. arthousetraffic.com/ua/. 2020
  8. ↑ Сучасне українське кіно, про яке говорить світ. Гречка - інформаційний портал кіровоградщини (uk-ua) . Процитовано 18 вересня 2022.
  9. ↑ а б Документальний фільм Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин» — у конкурсі найбільшого кінофестивалю незалежного кіно Sundance Film Festival, США. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
  10. ↑ Стрічку Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин» відібрано до конкурсної програми Generation Берлінале 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
  11. ↑ а б Переможці «Санденс-2020» Ірина Цілик отримала режисерську нагороду за документалку. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
  12. ↑ 2020 Awards. imdb.com (англ) . Архів оригіналу за 21 січня 2022.
  13. ↑ Стрічку Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин» відібрано до конкурсної програми Generation Берлінале 2020. Держкіно України. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 23 січня 2020.
  14. ↑ Biografilm 2020 Award Winners. biografilm.it (англ) . Архів оригіналу за 28 лютого 2021.
  15. ↑ Modern Times Review. Biografilm 2020: The complete winners. www.moderntimes.review (англ) . Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  16. ↑ а б Лілія Апостолова. Оголошено переможців Docudays UA 2020 (ПЕРЕЛІК). Детектор медіа. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 2 травня 2020.
  17. ↑ DOKUFEST XIX WINNERS ANNOUNCED!. dokufest.com (англ) . Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  18. ↑ This is a list of all of GFF’s 2020 Feature Films!. gimlifilm.com (англ) . Архів оригіналу за 3 березня 2021.
  19. ↑ And the Award Winners Are… GFF 2020 Award Winners. gimlifilm.com (англ) . Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  20. ↑ Gimli Film Festival 2020 Awards. imdb.com (англ) . Архів оригіналу за 27 січня 2022.
  21. ↑ Winners of the 17th Verzió Film Festival. www.verzio.org (англ) . Архів оригіналу за 24 січня 2021.
  22. ↑ а б в ALL THE WINNERS OF THE 17TH MILLENNIUM DOCS AGAINST GRAVITY!. mdag.pl (англ) . Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 18 вересня 2020.
  23. ↑ а б Українська стрічка, яку можуть номінувати на Оскара, взяла Гран-прі найбільшого Фестивалю документального кіно Польщі. espreso.tv. Архів оригіналу за 10 вересня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
  24. ↑ а б в Vassilis Economou. The Earth Is Blue as an Orange wins the Millennium Docs Against Gravity Grand Prix. www.cineuropa.org (англ) . Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 14 вересня 2020.
  25. ↑ International competition. www.oneworld.cz (англ) . Архів оригіналу за 24 листопада 2020.
  26. ↑ One World International Human Rights Documentary Film Festival – 2020 Awards. imdb.com (англ) .
  27. ↑ Award winners at RIFF - Reykjavík International Film Festival. www.icelandicfilmcentre.is (англ) . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
  28. ↑ а б в Оголошено переможців премії українських кінокритиків «Кіноколо». Детектор медіа. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 23 жовтня 2020.
  29. ↑ FILMES. 44.mostra.org. Архів оригіналу за 24 січня 2021.
  30. ↑ São Paulo International Film Festival – São Paulo, Brazil – 2020 Awards. imdb.com (англ) . Архів оригіналу за 8 березня 2022.
  31. ↑ Tallgrass announces 2020 festival award winners. tallgrassfilm.org (англ) . Архів оригіналу за 25 лютого 2021.
  32. ↑ а б Оголошено номінантів на третю Національну премію кінокритиків «Кіноколо». Детектор медіа. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 28 вересня 2020.
  33. ↑ CPH:DOX 2020. mubi.com (англ) . Архів оригіналу за 11 березня 2021.
  34. ↑ Hennesy. The Award Winners Of The 16th Zurich Film Festival. hennesy.cc (англ) . Процитовано 4 жовтня 2020.
  35. ↑ 62 Zinebi. zinebi.eus (англ) . Архів оригіналу за 26 лютого 2021.
  36. ↑ 11th Underhillfest Held In Podgorica. underhillfest.me (англ) . Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 9 липня 2020.
  37. ↑ Ukrainian documentary won award on Film Festival in Montenegro. montenegro.mfa.gov.ua (англ) . Процитовано 25 червня 2020.
  38. ↑ Wettbewerbe des FÜNF SEEN FILMFESTIVALS. www.fsff.de (німец) . Архів оригіналу за 5 лютого 2021.
  39. ↑ Alexander Gabelia. FESTIVALS: Iranian/Norwegian Sunless Shadows Wins CineDOC-Tbilisi. www.filmneweurope.com (англ) . Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  40. ↑ Cinema Eye Unveils Full Slate of Nominees for 14th Annual Nonfiction Honors. cinemaeyehonors.com (англ) . Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  41. ↑ Марія Кабацій. Земля блакитна, ніби апельсин. Українська стрічка отримала премію Міжнародної асоціації документалістів. НВ. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  42. ↑ 36th Annual IDA Documentary Awards. www.documentary.org (англ) . Архів оригіналу за 21 січня 2021.
  43. ↑ Фільм «Земля блакитна, ніби апельсин» увійшов до програми фестивалю документалістики в Гельсінкі. Укрінформ. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  44. ↑ PROGRAMME. docpointfestival.fi (англ) . Архів оригіналу за 21 січня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Література
Фільми й серіали
Документальні
Художні
Повнометражні
ТБ та короткометражки
Музика
Театр
Пам'ятники
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Земля_блакитна,_ніби_апельсин&oldid=39786065