Земля і воля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Земля і воля» (рос. Земля и воля, 1876—1879) — таємна організація народників. Виникла восени 1876 у Санкт-Петербурзі під назвою «Північна революційно-народницька група» або «Північне товариство народників». Назва «З. і в.» закріпилася за нею 1878 після виходу у світ однойменної підпільної газети. До організації входило кілька десятків народників, зокрема М.Натансон, О.Натансон-Шлейснер, О.Михайлов, Г.Плеханов, О.Квятковський, Д.Лизогуб, В.Осинський, С.Кравчинський, А.Желябов, С.Перовська, М.Фроленко, В.Фігнер та ін. Землевольці не тільки підтримували зв'язки з народниками, які діяли в Україні, але й активно працювали в Києві, Одесі, Харкові та ін. містах. Узимку 1876–77 було розроблено програму «З. і в.», яка 1878 зазнала деяких змін та доповнень. Вважаючи сільську общину осередком соціалізму (див. Соціалізм), а селянина — природженим революціонером, члени організації ставили за мету шляхом масового селянського повстання повалити самодержавство, спрямувати державу на шлях некапіталістичного соціально-економічного розвитку, передати землю селянству. Розв'язання національного питання вбачалося «у поділі Російської імперії на частини відповідно до місцевих бажань». Для реалізації цих планів «З. і в.» розгорнула активну агітаційну роботу серед селян, інтелігенції та робітників. Одночасно планувалося проведення повстань, демонстрацій, страйків. Одначе народникам не вдалося підняти селянське повстання в Чигиринському повіті Київської губернії: Чигиринську змову 1877 було розкрито царськими властями. Також агітаційно-пропагандистський рух народників — «ходіння в народ» — зазнав невдачі, оскільки селяни вороже ставилися до революційно налаштованої інтелігенції та не розуміли її ідей. Невдовзі частина землевольців стала на шлях індивідуального тероризму, початок якому поклав замах 5 лютого (24 січня) 1878 В.Засулич на петербурзького губернатора Ф.Трепова. 16(04) серпня 1878 С.Кравчинський убив шефа жандармів М.Мезенцова, 21(09) лютого 1879 Г.Гольденберг — харківського генерал-губернатора князя Д.Кропоткіна. Кілька терактів, у тому числі проти імператора Олександра II, були невдалими. «З. і в.» розкололася на прихильників політичної боротьби проти існуючого ладу та на прихильників тероризму (група «Свобода або смерть»). На Липецькому (27–29(15–17) червня) і Воронезькому (30 червня–3 липня (18–21 червня) 1879) з'їздах «З. і в.» остаточно розпалася на самостійні організації — «Народну волю» та «Чорний переділ». В Україні аж до вбивства народовольцями імператора Олександра II (13(01) березня 1881) продовжували існувати організації, які називали себе таємним братством «Земля і воля».

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]