Зеніна Алла Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Алла Миколаївна Зеніна
Zenina A.jpg
Народилася 3 жовтня 1930(1930-10-03)
Лучинець
Померла 23 червня 1988(1988-06-23) (57 років)
Київ
Діяльність історик
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчене звання Харківський університет
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки

Алла Миколаївна Зеніна (3 жовтня 1930, Лучинець — 23 червня 1988, Київ) — український історик, кандидат історичних наук (з 1970 року), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (за 1984 рік)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 3 жовтня 1930 року в селі Лучинцях (нині Муровонокуроливецького району Вінницької області). 1953 року закінчила історичний факультет Харкіського університету, 1956 року — аспірантуру цього університету. Від 1956 року — викладач кафедрири історії КПРС Харкіського університету. У 19581960 роках — викладач Південносахалінського університету марксизму-ленінізму, у 19601966 роках — викладач, у 19661972 роках — старший викладач кафедри історії КПРС Харківського університету. В Інституті історії АН УРСР: від 1973 року — молодший науковий співробітник, від 1976 року — старший науковий співробітник відділу історії дружби народів СРСР. Від 1985 року — на пенсії.

Померла в Києві 23 червня 1988 року.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджувала проблеми історії УСРР—УРСР, взаємозв'язки українського народу з російським, білоруським і молдовським народами. Брала участь у написанні колективних праць:

  • «Великий советский народ» (1976);
  • «Нерушимая дружба украинского и белорусского народов» (1978);
  • «Історія Української РСР» (1979, том 8, книга 2);
  • «Нерушимая дружба украинского и молдавского народов в период социализма» (1980);
  • «Дружба и братство украинского и русского народов» (1982, книга 2) та інших.

Автор монографії «Боевое содружество советских партизан в годы Великой Отечественной войны 1941–1944» (Київ, 1985).

Література[ред. | ред. код]

  • Скаба А. Д. Фундаментальні дослідження з історії. «Вісті АН УРСР», 1985, № 5;
  • Вчені Академії наук України — лауреати Державних премій УРСР в галузі науки і техніки 1984 року. Там само;
  • Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. Серія «Українські історики», випуск 1. Київ, 1998.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]