Зеніт-3SLBФ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зеніт-3SLBФ
Зеніт-3Ф-1.JPG
Призначення Ракета космічного призначення
Виробник Південний машинобудівний завод
Країна Україна Україна
Розміри
Висота 59.6 м
Діаметр 3,9 м
Маса 471,000 кг
Ступенів 3
Вантаж
Вантаж на
ГПО
3,750 кг кг
Історія запусків
Космодроми LC-109, Байконур
Всього запусків 4
Успішних 4
Перший запуск 20 січня 2011
Останній запуск 26 грудня 2017
Перший ступінь
Двигуни 1 РД-171
Тяга 806,2 кН
Питомий імпульс 318 с
Тривалість горіння 150 с
Паливо Гас/LOX
Другий ступінь
Двигуни Маршевий 1 РД-120

Рульовий 1 РД-8

Тяга 93 кН
Питомий імпульс 350 с
Тривалість горіння 190 с
Паливо Гас/LOX
Третій ступінь - Блок Фрегат-СБ
Двигуни С5.92
Тяга 19,6 кН
Питомий імпульс 326 с
Тривалість горіння >877 с
Паливо АТ/НДМГ

Зеніт-3SLБФ (Зеніт-2SБ80 разом з розгінним блоком Фрегат-СБ, Зеніт-3Ф)  — модифікація української ракети космічного призначення «Зеніт-3SLБ», до складу якої входять модифікована ракета «Зеніт-2SБ» і розгінний блок Фрегат-СБ. Належить до РН середнього класу.

«НВО ім. С. А. Лавочкіна» розробило нову модифікацію розгінного блоку «Фрегат» для запусків в парі з РН «Зеніт-3SLБ», триступеневий носій в цьому випадку буде мати найменування «Зеніт-3SLБФ». Триступеневий носій «Зеніт-3SLБ» дуже близький до ракети космічного призначення, що використовується в програмі «Морському старті» та «Наземний старт». В даному випадку двигуни і вся критична авіоніка залишилися без зміни. Найбільше змінився обтікач корисного вантажу: замість обтікача виробництва фірми Boeing, що застовується на «Морському старті», в «Зеніт-3SLБФ» використовується чотириметровий обтікач розробки «НВО ім. С. А. Лавочкіна». 26 жовтня 2007 на ракеті Протон-К він успішно пройшов випробування в польоті, причому спільно з блоком ДМ.

В 2011 році запустили метеорологічний супутник Електро-Л № 1. У 2011 році також на орбіту виведені: в грудні зв'язку супутників до Марсу — це Фобос-Ґрунт, Інхо-1, а також космічну обсерваторію «Спектр-Р».

Запуск Фобос-Ґрунт та Інхо-1 РКП Зеніт на відлітну траєкторію вперше був здійснений 8 листопада 2011 року. Якісно покращені характеристики дозволяють використовувати носій для запуску дослідних апаратів, а також в перспективі запустити власний дослідний зонд на полярну орбіту навколо Місяця, концепція якого вже проробляється і зараз має проектну назву «Укрселена» в рамках участі України в міжнародних проектах, таких як Американська «Exploration» та Європейська «Aurora».

Вдалий запуск АМС Фобос-Ґрунт та Інхо-1 демонструє надійність вітчизняного носія й робить його привабливішим в очах замовників, для виведення корисного навантаження в рамках комерційних та наукових проектів.

Експлуатація[ред. | ред. код]

Перший запуск даної модифікації здійснений 20 січня 2011 року о 14:21:01 за київським часом. О 14:40 апарат Электро-Л № 1 у зв'язці з модернізованим розгінним блоком Фрегат-СБ вдало вийшов на опорну орбіту.

Циклограма першого польоту[ред. | ред. код]

Дія Декретний Київський час
Пуск РН 14:29:01;
Відділення 2-ї ступені РН 14:37:38
1-е включення маршового двигуна РБ 15:44:26-15:52:40
Відділення баку РБ 15:53:17
2-е включення маршового двигуна РБ 17:58:20-18:08:59
Третє включення маршового двигуна РБ 23:19:06-23:27:43
Відділення КА 23:28:13

Після вдалого 1-го, а згодом другого та третього маршевого двигуна розгінного блоку Фрегат-СБ російський метеорологічний супутник Электро-Л № 1 вийшов на розрахункову орбіту.

Згідно зі штатною циклограмою після відділення КА від розгінного блоку Фрегат-СБ, останній, додатковим маневром виводиться на орбіту захоронення.

Джерела[ред. | ред. код]