Зернецька Ольга Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зернецька Ольга Василівна
Народився 24 вересня 1949(1949-09-24) (74 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність політолог
Alma mater Мінський державний лінгвістичний університет
Науковий ступінь доктор політичних наук і кандидат філологічних наук
Вчене звання професор[d]
Заклад Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка, Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України і Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
Нагороди

Ольга Василівна Зернецька (нар. 24 вересня 1949, Київ) — український політолог, фахівець з питань глобального розвитку, кандидат філологічних наук (1980), доктор політичних наук (2000), професор. Дружина Юрія Кузнецова.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 24 вересня 1949 року у Києві[1].

У 1971 році закінчила Мінський державний педагогічний інститут іноземних мов, а в 1977 — аспірантуру в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР[2].

З 1971 по 1974 рік працювала у Мінському педагогічному інституті[2].

У 1980 році здобула науковий ступінь «кандидат філологічних наук» (тема: «Австралійський соціальний роман 1930 рр.»)[3].

З 1974 по 1987 році працювала в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР.

З 1987 по 2014 рік — старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

1992 — закінчила Інститут міжнародної торгівлі (Алгамбра, США)[2].

У 2000 році здобула науковий ступінь «доктор політичних наук» (тема: «Глобальні трансформації систем масової комунікації»)[3].

У 2004 році отримала вчене звання «професор»[1].

З 2014 року — головний науковий співробітник відділу глобальних і цивілізаційних процесів Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»[4].

З 2015 року працює завідувачем відділу глобальних і цивілізаційних процесів Інституту всесвітньої історії НАН України.

Член Міжнародної асоціації медіа та комунікаційних досліджень (з 1992 року).

Член Експертної ради при Національній Раді України з питань телебачення і радіомовлення (2000—2004 рр.).

Член Громадської Ради Парламентської бібліотеки України.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор понад 270 наукових публікацій, зокрема 4 одноосібних та 28 колективних монографій тощо[2]. Публікує наукові дослідження та працює у сфері міжнародних комунікацій, глобальних інформаційних процесів, політики міжнародних урядових і неурядових організацій у галузі інформаційно-комунікаційних технологій.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден княгині Ольги III ступеня (17 травня 2019) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[5];
  • Премія ЮНЕСКО (1995; за працю «Concealment of information concerning the interests of nations, peoples and popular groups as a threat to the functioning of democratic civil societies and the consolidation of democracy»)[2];
  • Премія НАН України імені М. В. Птухи (2000; за цикл наукових праць «Глобалізація і інтеграція світового розвитку»);
  • Премія НАН України для молодих учених і студентів вищих навчальних закладів за кращі наукові роботи (1983; Монографія «Австралийский социальный роман 30-х годов ХХ в.»)[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Зернецька Ольга Василівна | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  2. а б в г д ЗЕРНЕЦЬКА Ольга Василівна — Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України». ivinas.gov.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  3. а б Зернецька Ольга Василівна. irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 5 березня 2020.
  4. а б Зернецька Ольга Василівна. www.nas.gov.ua (uk-UA) . Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 5 березня 2020.
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №236/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 5 березня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]