Зернолуск товстодзьобий
| ?Зернолуск товстодзьобий | |
|---|---|
;_Urupema,_Santa_Catarina,_Brazil.jpg) Самець товстодзьобого зернолуска | |
 Самиця товстодзьобого зернолуска | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Саякові (Thraupidae) |
| Рід: | Зернолуск (Saltator) |
| Вид: | Зернолуск товстодзьобий |
| Біноміальна назва | |
| Saltator maxillosus Cabanis, 1851[2] | |
 Ареал виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Saltator maxillosus |
 Віківиди: | Saltator maxillosus |
 EOL: | 915865 |
 ITIS: | 562815 |
 МСОП: | 22723895 |
 NCBI: | 1226202 |
Зернолу́ск товстодзьобий[3] (Saltator maxillosus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[4]. Мешкає в Бразилії і Аргентині.
Довжина птаха становить 21 см, вага 48-54 г. У самців верхня частина голови і спина темні, синьо-сірі. Обличчя, щоки і скроні темно-сірі, над очима білі "брови", під дзьобом чорні "вуса". Шия темно-сіра, підборіддя і горло білуваті або рудуваті. Груди і живіт сіруваті, крила чорнуваті, махові пера мають світлі края, хвіст чорнуватий. Очі темно-карі, лапи сіруваті, дзьоб міцний, темний, біля основи оранжевий. У самиць голова, потилиця і крила мають оливкове забарвлення.
Товстодзьобі зернолуски мешкають на півдні Бразилії (від Еспіріту-Санту до Ріо-Гранде-ду-Сул), на північному сході Аргентини (Місьйонес) і, можливо, також на сході Парагваю. Вони живуть в кронах вологих гірських атлантичних лісів та на узліссях. Зустрічаються парами, на висоті від 900 до 2200 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно листям, а також плодами[5]. Гніздо чашоподібне, зроблене з корінців і сухого листя. В кладці 2-3 блакитнуватих яйця, поцяткованих чорнуватими плямками.
- ↑ BirdLife International (2016). Saltator maxillosus. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Jean Cabanis. «Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt.». „Museum Heineanum”. Tom I. Theil, die Singvögel enthaltend, s. 142, 1850–1851. R. Frantz. doi:10.5962/bhl.title.112135.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 04 березня 2022.
- ↑ Erik S. Munson & W. Douglas Robinson. Extensive Folivory by Thick-Billed Saltators (Saltator Maxillosus) in Southern Brazil. „The Auk”. 109 (4), ss. 917–919, 1992.
 |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |