Зерноїд болотяний
Зерноїд болотяний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець болотяного зерноїда
Самиця болотяного зерноїда
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Sporophila palustris (Barrows, 1883) | ||||||||||||||||
Ареал виду Гніздування Міграція Зимування | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Spermophila palustris Sporophila zelichi Narosky, 1977[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Зерноїд болотяний[3] (Sporophila palustris) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[4]. Мешкає в Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 9-12 см, вага 7,5-9 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців горло, щоки і верхня частина грудей білі, нижня частина тіла і нижня частина спини рудувато-каштанові. Тім'я і верхня частина тіла сірі, крила і хвіст темно-сірі, края світлі, на крилах невеликі білі "дзеркальця". Самиці мають переважно оливково-коричневе забарвлення.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Болотяні зерноїди гніздяться на північному сході Аргентини (в провінціях Коррієнтес, Ентре-Ріос і, можливо, Буенос-Айрес), в Уругваї (в долині річки Уругвай) та на південному сході Парагваю. Взимку вони мігрують на північ, досягаючи центральної Бразилії.
Болотяні зерноїди живуть на вологих і заплавних луках та на болотах, зимують на луках і в саванах серрадо. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція болотяних зерноїдів становить від 6000 до 1700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Sporophila palustris. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
- ↑ Areta, Nacho та ін. (2008). Eliminate Sporophila zelichi from the main list. Proposal (#376) to South American Classification Committee. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 25 листопада 2009.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 25 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |