Зерноїд іржастий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зерноїд іржастий
Самець іржастого зерноїда
Самець іржастого зерноїда
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Зерноїд (Sporophila)
Вид: Зерноїд іржастий
Sporophila hypoxantha
Cabanis, 1851
Ареал виду     Проживання впродовж року     Зимування
Ареал виду     Проживання впродовж року     Зимування
Синоніми
Sporophila minuta hypoxantha
Посилання
Вікісховище: Sporophila hypoxantha
Віківиди: Sporophila hypoxantha
EOL: 916010
ITIS: 563084
МСОП: 22723481
NCBI: 256693

Зерноїд іржастий[2] (Sporophila hypoxantha) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 10 см, вага 10,5 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина голови, спина і хвіст сірі, крила чорнувато-сірі. На крилах невеликі білі "дзеркальця". Нижня частина тіла руда. Горло, щоки і шия світло-руді. Очі чорні, дзьоб і лапи чорнувато-сірі. Самиці мають переважно оливково-коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них світліша, крила чорнуваті з коричневими краями.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Іржасті зерноїди гніздяться в Бразилії (від південного Мату-Гросу, Гоясу і західного Мінас-Жерайсу до півночі штату Ріу-Гранді-ду-Сул), в Болівії, Парагваї, на заході Уругваю[4] та на північному заході і північному сході Аргентини. Взимку частина популяцій мігрує на північ, досягаючи бразильського штату Токантінс. Бродячі птахи спостерігалися на крайньому південному сході Перу.

Іржасті зерноїди живуть на вологих і заплавних луках, в саваннах серрадо, на болотах, полях і пасовищах. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться насінням. Приєднуються до змішаних зграй птахів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Sporophila hypoxantha. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 25 лютого 2022.
  4. Claramunt, Santiago; Rocha, Gabriel; Aldabe, Joaquín (2006). The occurrence of Sporophila hypochroma and S. hypoxantha in Uruguay. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 126 (1): 45—49. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.