Зета (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зета
Zeta river.jpg
42°40′55″ пн. ш. 19°00′16″ сх. д. / 42.68194444447177460° пн. ш. 19.00444444447177972° сх. д. / 42.68194444447177460; 19.00444444447177972
Витік Vojnikd
• координати 42°40′55″ пн. ш. 19°00′16″ сх. д. / 42.68194444447177460° пн. ш. 19.00444444447177972° сх. д. / 42.68194444447177460; 19.00444444447177972
Гирло Морача
• координати 42°27′52″ пн. ш. 19°15′40″ сх. д. / 42.46444444447177347° пн. ш. 19.26111111113877783° сх. д. / 42.46444444447177347; 19.26111111113877783
Басейн Adriatic Sea basind
Країни: Flag of Montenegro.svg Чорногорія
Довжина 86 км
Площа басейну: 1547 км²[1]
Перетин: Carev mostd
CMNS: Зета у Вікісховищі

Зета (чорн. Zeta, серб. Зета; zêta) — річка в Чорногорії довжиною 86 км, права і найбільша притока річки Морача. Бере початок від карстового джерела[de] на схилах гори Vojnik біля міста Никшич на заході країни, протікає на південний схід до столиці Подгориці, на північ від якої впадає в річку Морача.

На річці побудована ГЕС Перучица (Perućica) потужністю 307 МВт.

Географія[ред. | ред. код]

Долина річки Зета має назву Бєлопавличі. Річка тече через місто Даниловград. Рівнина є родючою і тому важлива для сільського господарства переважно гірської країни. Це завжди мало велике стратегічне значення; римляни проклали тут бруковану дорогу та кілька поселень. На узбережжі Зети, недалеко від її впадіння до Морачі, розташовані руїни стародавнього міста Діоклея (столиця князівства Дукля, або Діоклея).

Серед мостів, що перетинають Зету, — Царьов міст[ru], названий на честь російського імператора Олександра III. Поблизу цього моста і міста Никшич на південному узбережжі Зети знаходиться старовинний замок Пандуріца[ru].

Долиною Зети проходять автомобільна дорога та Залізнична лінія Никшич — Подгориця[de].

Історія[ред. | ред. код]

Князівство Зета, яке вважається ядром пізнішої держави Чорногорія, завдячує своєю назвою річці. Обличчя також було названо на честь річки чи колишнього князівства за часів Королівства Югославія.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Statistical Yearbook of Montenegro 2017, Geography — 2010.