Зигмунд Колосовський
Зигмунд Колосовський | |
|---|---|
| рос. Зигмунд Колосовский | |
| Жанр | Пригодницький |
| Режисер | Сигізмунд Навроцький Борис Дмоховський |
| Сценарист | Ігор Луковський |
| У головних ролях | Борис Дмоховський |
| Оператор | Федір Фірсов |
| Композитор | Оскар Аронович Сандлер  |
| Кінокомпанія | Кіностудія ім. О. Довженка |
| Тривалість | 88 хв. |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1946 |
| IMDb | ID ID 0038272 |
«Зигмунд Колосовський» (рос. Зигмунд Колосовский) — радянський пригодницький фільм, знятий на Київській кіностудії 1945 року і вийшов на екрани 13 лютого 1946 року[1].
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Фільм оповідає про боротьбу польського учасника опору Зигмунда Колосовського проти нацистів. Виявляючи холоднокровність і винахідливість, постійно змінюючи обличчя, Колосовський рятує людей, робить диверсії і ховається від ворогів в безвихідних ситуаціях.
У фільмі знімалися[1]:
| Актор | Роль |
|---|---|
| Борис Дмоховський | Зигмунд Колосовский він же журналіст Големба, Гросс, барон Федруччі |
| Володимир Освецимський | Людовик |
| Дмитро Голубинський | кзсендз Йорис |
| Володимир Шишкін | Станіслав Орлик |
| Петро Скороход | Стефан Ракуша |
| Михайло Висоцький | Боровський |
| Сергій Петров | Гетцке, гестаповець |
- Сценарист: Ігор Луковський
- Режисери-постановники: Сигізмунд Навроцький, Борис Дмоховський
- Оператор-постановник: Федір Фірсов
- Художники-постановники: Яків Рівош, Михайло Солоха, Євген Ганкін
- Композитор: Оскар Сандлер
- Звукооператор: Григорій Григор'єв
- Режисер: Олексій Швачко
- Оператор: М.М. Щеглов
- Асистент режисера: Суламіф Цибульник
- Художник по гриму: А.В. Гороховський
- Режисери монтажу: Ольга Кізимовська, Нехама Ратманська
- Директор картини: Леонід Корецький
Фільм був добре сприйнятий глядачами. За результатами прокату 1946 року він увійшов до числа найпопулярніших фільмів, його подивилося 18 210 тисяч жителів[2]. З 1946 по 1948 роки фільм демонструвався за кордоном: у Швеції, США та Фінляндії. Критики відзначали насичений подіями сюжет, якому, однак, бракує подробиць. Виняткові та правдоподібні подвиги Колосовського не мали пояснення в частині їх підготовки, на догоду динаміці була принесене поглиблене опрацювання характерів персонажів і сцен. Фільм завойовував глядача тільки завдяки гостросюжетності та безлічі показаних подій[3].
- ↑ а б Очерки истории советского кино. — Искусство, 1961. — С. 600.
- ↑ Федор Раззаков. Гибель советского кино. Интриги и споры. 1918-1972. — Litres, 2015. — 878 с. — ISBN 9785425088185.
- ↑ Валентина Сергеевна Колодяжная. Советский приключенческий фильм. — Искусство, 1965-01-01. — С. 122—123.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |