Зигоспора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зигоспора Spirogyra

Зигоспора є диплоїдною репродуктивною стадією в життєвому циклі багатьох грибів і протистів. Спора, яка утворюється в результаті зигогамії – злиття двох однакових за зовнішнім виглядом статевих клітин у деяких водоростей і грибів (зигоміцетів).[1]

Опис[ред. | ред. код]

Зигоспори утворюються шляхом ядерного злиття гаплоїдних клітин. У грибів зигоспори утворюються в зигоспорангіях після злиття спеціалізованих структур, що брунькуються, з міцелію одного (у гомоталічних грибів) або різних типів спарювання (у гетероталічних грибів), і можуть бути хламідоспорами. [2] У багатьох еукаріотичних водоростей, включаючи багато видів Chlorophyta, зигоспори утворюються шляхом злиття одноклітинних гамет різних типів спарювання.

Зигоспора залишається в стані спокою, поки вона чекає сигналів навколишнього середовища, таких як світло, волога, тепло або хімічні речовини, що виділяються рослинами. При сприятливому середовищі зигоспора проростає, відбувається мейоз і виділяються гаплоїдні вегетативні клітини.

У грибів спорангій утворюється на кінці спорангієносця, який викидає спори. Гриб, який утворює зигоспори, називається зигоміцетом, що вказує на те, що клас характеризується таким еволюційним розвитком.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЗИГОСПОРА - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн. slovnyk.ua. Процитовано 11 серпня 2022. 
  2. David Moore; Geoffrey D. Robson; Anthony P. J. Trinci (14 липня 2011). 21st Century Guidebook to Fungi with CD. Cambridge University Press. с. 52. ISBN 978-1-107-00676-8.