Успенський святогірський Зимненський ставропігійний жіночий монастир УПЦ
Святогорський Успенський Зимненський ставропігійний монастир | |
---|---|
50°48′06″ пн. ш. 24°19′39″ сх. д. / 50.801666666694778485° пн. ш. 24.32750000002777924° сх. д.Координати: 50°48′06″ пн. ш. 24°19′39″ сх. д. / 50.801666666694778485° пн. ш. 24.32750000002777924° сх. д. | |
Статус | діючий |
Країна | |
Розташування | Зимне, Володимир-Волинський район |
Конфесія | УПЦ МП |
Єпархія | Володимир-Волинська |
Тип монастиря | оборонний |
Засновник | Князь Володимир |
Засновано | 1001 |
Реліквії | Чудотворна Зимненська ікона Божої матері |
Сайт | zymne.org |
Успенський святогірський Зимненський ставропігійний жіночий монастир УПЦ у Вікісховищі? |
Успенський святогірський Зимненський ставропігійний жіночий монастир УПЦ — давній український православний монастир, що належить УПЦ МП, розташований у с. Зимне (Володимир-Волинський район, Волинська область).
Зміст
Історія[ред. | ред. код]


Належить до найдавніших в Україні. Київський великий князь Володимир заклав єпархію у місті Володимирі, названому на його честь. Як припускають, великий князь заклав монастир у 992—993 рр. у с. Зимне, яке тоді було передмістям м. Володимира. Ймовірно, святиня є набагато давнішою, ніж це прийнято вважати офіційно.
Перші достовірні відомості про існування обителі подає запис у «Патерику Києво-Печерському» щодо обставин смерті 1062 року ігумена Києво-Печерського монастиря преподобного Варлаама (той помер у Зимненському монастирі, повертаючись із Константинополя до Києва).
Монастир прославився чудесами від чудотворного образу і святим життям Зимненських ченців.
В Зимненському монастирі проживали перші волинські святі — Стефан (1091-1094) і Амфілохий (1105—1121), що були тут єпископами. Побував у Зимненському монастирі і преп. Нестор-літописець, тоді постриженик єпископа Стефана, який 1097 року був у Володимирі «смотренія раді училищ і постановленія учителя».
Свого часу тут був ігуменом Ніфонт, з часом єпископ Новгородський, продовжувач літопису преп. Нестора від 1116 до 1157 рр.
У середині XV ст. князь Федір Чорторийський збудував на місці печерної та дерев'яної обителі мурований монастир-фортецю.
На унію з РКЦ монастир перейшов у 1682 році.
Архітектура[ред. | ред. код]
Архітектурний комплекс укріпленого монастиря складається з оборонних мурів з наріжними вежами, що утворюють захищене від зовнішніх нападів подвір'я. В центрі лінії північної стіни — монументальна споруда Успенської церкви, яка мала оборонний ярус над склепіннями і була накрита двосхилим шпичастим дахом з двома готичними фронтонами. На захід від церкви до північної стіни притулилася монастирська трапезна з маленькою церквою-каплицею. У центрі подвір'я, ймовірно, існувала триярусна дзвіниця, її фундаменти були знайдені під час археологічних розвідок. Існувала продумана система захисту споруд від негативного впливу підземних вод: дренажі, водоскиди, навіть фундаменти трапезної були побудовані у формі луків, аби не затримувати вільний вихід підземної води до заплави річки Луга.
Теперішній вигляд храму, дзвіниці — фальсифікація під час «перебудов» часів московської зверхности на Волині, які спотворили вигляд храму після реконструкцій унійного періоду.
Усипальниця[ред. | ред. код]
Підземелля церкви[ред. | ред. код]
За даними у Географічному словнику Королівства Польського…, були поховані представники родин, які володіли маєтками довкола, зокрема, князів Чорторийських, Четвертинських, Козеків тощо. Наприкінці 19 ст. у храмі знаходилась пам'ятна надгробка таблиця князя Дмитра Козеки (помер 1583 року в Замличах).[1]
Монастир[ред. | ред. код]
- два православні єпископи Володимирські: Іосаф і Василій (за часів володіння Данила Романовича, 1222-1266).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Zimno, Ziemno, wś nad Ługiem… — S. 617.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- С. Б. Хведченя. Зимненський Свято–Успенський Святогорський монастир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 358. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- С. І. Білокінь. Зимненський Святогірський Успенський ставропігійний жіночий монастир УПЦ МП // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
- Zimno, Ziemno, wś nad Ługiem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — Т. XIV : Worowo — Żyżyn. (пол.) — S. 617. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт монастиря
- Замки та храми України
- Фото з ЖЖ
- Сайт П. Власенка
- Олена Чекан. Доба нової руїни // Український тиждень, № 31 (144), 30.07.2010
|
- Церкви Волинської області
- Монастирі Волині
- Монастирі Української православної церкви (Московського патріархату)
- Колишні Василіянські монастирі України
- Жіночі монастирі
- Архітектура готики в Україні
- Православ'я в Речі Посполитій
- Зимне
- Культові споруди, побудовані 1001
- Культові споруди, побудовані в XV столітті
- 1001 у Європі