Успенський святогірський Зимненський ставропігійний жіночий монастир УПЦ

Святогорський Успенський Зимненський ставропігійний монастир
50°48′06″ пн. ш. 24°19′39″ сх. д.
Статус	діючий
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Зимне, Володимир-Волинський район
Конфесія	УПЦ МП
Єпархія	Володимир-Волинська
Тип монастиря	оборонний
Засновник	Князь Володимир
Засновано	1001
Реліквії	Чудотворна Зимненська ікона Божої матері
Сайт	zymne.org
Успенський святогірський Зимненський ставропігійний жіночий монастир УПЦ (Україна)
Успенський святогірський Зимненський ставропігійний жіночий монастир УПЦ у Вікісховищі?

Успенський святогірський Зимненський ставропігійний жіночий монастир УПЦ — давній український православний монастир, що належить УПЦ МП, розташований у с. Зимне (Володимир-Волинський район, Волинська область).

Історія

Зимненський жіночий монастир

Зимненський жіночий монастир

Успенська церква

Належить до найдавніших в Україні. Київський великий князь Володимир заклав єпархію у місті Володимирі, названому на його честь. Як припускають, великий князь заклав монастир у 992—993 рр. у с. Зимне, яке тоді було передмістям м. Володимира. Ймовірно, святиня є набагато давнішою, ніж це прийнято вважати офіційно.

Перші достовірні відомості про існування обителі подає запис у «Патерику Києво-Печерському» щодо обставин смерті 1062 року ігумена Києво-Печерського монастиря преподобного Варлаама (той помер у Зимненському монастирі, повертаючись із Константинополя до Києва).

Монастир прославився чудесами від чудотворного образу і святим життям Зимненських ченців.

В Зимненському монастирі проживали перші волинські святі — Стефан (1091-1094) і Амфілохий (1105—1121), що були тут єпископами. Побував у Зимненському монастирі і преп. Нестор-літописець, тоді постриженик єпископа Стефана, який 1097 року був у Володимирі «смотренія раді училищ і постановленія учителя».

Свого часу тут був ігуменом Ніфонт, з часом єпископ Новгородський, продовжувач літопису преп. Нестора від 1116 до 1157 рр.

У середині XV ст. князь Федір Чорторийський збудував на місці печерної та дерев'яної обителі мурований монастир-фортецю.

На унію з РКЦ монастир перейшов у 1682 році.

Архітектура

Село Зимне, руїни Зимненського монастиря, 1988 р.

Зимне, Перша реставрація Успенського собору Зимненського монастиря, 1988 р.

Архітектурний комплекс укріпленого монастиря складається з оборонних мурів з наріжними вежами, що утворюють захищене від зовнішніх нападів подвір'я. В центрі лінії північної стіни — монументальна споруда Успенської церкви, яка мала оборонний ярус над склепіннями і була накрита двосхилим шпичастим дахом з двома готичними фронтонами. На захід від церкви до північної стіни притулилася монастирська трапезна з маленькою церквою-каплицею. У центрі подвір'я, ймовірно, існувала триярусна дзвіниця, її фундаменти були знайдені під час археологічних розвідок. Існувала продумана система захисту споруд від негативного впливу підземних вод: дренажі, водоскиди, навіть фундаменти трапезної були побудовані у формі луків, аби не затримувати вільний вихід підземної води до заплави річки Луга.

Теперішній вигляд храму, дзвіниці — фальсифікація під час «перебудов» часів московської зверхности на Волині, які спотворили вигляд храму після реконструкцій унійного періоду.

Усипальниця

Підземелля церкви

За даними у Географічному словнику Королівства Польського…, були поховані представники родин, які володіли маєтками довкола, зокрема, князів Чорторийських, Четвертинських, Козеків тощо. Наприкінці 19 ст. у храмі знаходилась пам'ятна надгробка таблиця князя Дмитра Козеки (помер 1583 року в Замличах).

Монастир

• два православні єпископи Володимирські: Іосаф і Василій (за часів володіння Данила Романовича, 1222-1266).

Джерела та література

• С. Б. Хведченя. Зимненський Свято–Успенський Святогорський монастир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 358. — ISBN 966-00-0610-1.
• С. І. Білокінь. Зимненський Святогірський Успенський ставропігійний жіночий монастир УПЦ МП // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
• Zimno, Ziemno, wś nad Ługiem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — Т. XIV : Worowo — Żyżyn. (пол.) — S. 617. (пол.)

Посилання

• Офіційний сайт монастиря
• Замки та храми України
• Фото з ЖЖ
• Сайт П. Власенка
• Олена Чекан. Доба нової руїни // Український тиждень, № 31 (144), 30.07.2010