Зимненський монастир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святогорський Успенський Зимненський ставропігійний монастир
Monaster Zimne widok ogólny.JPG
50°48′06″ пн. ш. 24°19′39″ сх. д. / 50.801666666667003369° пн. ш. 24.32750000000000057° сх. д. / 50.801666666667003369; 24.32750000000000057Координати: 50°48′06″ пн. ш. 24°19′39″ сх. д. / 50.801666666667003369° пн. ш. 24.32750000000000057° сх. д. / 50.801666666667003369; 24.32750000000000057
Статус діючий
Країна Україна Україна
Розташування Зимне, Володимир-Волинський район
Конфесія УПЦ МП
Єпархія Володимир-Волинська
Тип монастиря оборонний
Засновник Князь Володимир
Засновано 1001
Реліквії Чудотворна Зимненська ікона Божої матері
Сайт zymne.org
Зимненський монастир is located in Україна
Зимненський монастир

Зимненський монастир у Вікісховищі?

Святогорський Успенський Зимненський ставропігійний монастир — давній український православний монастир, що належить УПЦ МП, розташований у с. Зимне (Володимир-Волинський район, Волинська область).

Історія[ред.ред. код]

Zimne Monastery as catholic church.jpg
Зимненський жіночий монастир
Зимненський жіночий монастир
Успенська церква

Належить до найдавніших в Україні. Київський великий князь Володимир заклав єпархію у місті Володимирі, названому на його честь. Як припускають, великий князь заклав монастир у 992-993 рр. у с. Зимне, яке тоді було передмістям м. Володимира. Ймовірно, святиня є набагато давнішою, ніж це прийнято вважати офіційно.

Перші достовірні відомості про існування обителі подає запис у «Патерику Києво-Печерському» щодо обставин смерті 1062 року ігумена Києво-Печерського монастиря преподобного Варлама (той помер у Зимненському монастирі, повертаючись із Константинополя до Києва).

Монастир прославився чудесами від чудотворного образу і святим життям Зимненських ченців.

В Зимненському монастирі проживали перші волинські святі — Стефан (1091-1094) і Амфілохий (1105-1121), що були тут єпископами. Побував у Зимненському монастирі і преп. Нестор-літописець, тоді постриженик єпископа Стефана, який 1097 року був у Володимирі «смотренія раді училищ і постановленія учителя».

Свого часу тут був ігуменом Ніфонт, з часом єпископ Новгородський, продовжувач літопису преп. Нестора від 1116 до 1157 рр.

У середині XV ст. князь Федір Чорторийський збудував на місці печерної та дерев'яної обителі мурований монастир-фортецю.

На унію з РКЦ монастир перейшов у 1682 році.

Архітектура[ред.ред. код]

Село Зимне, руїни Зимненського монастиря, 1988 р.
Зимне, Перша реставрація Успенського собору Зимненського монастиря, 1988 р.

Архітектурний комплекс укріпленого монастиря складається з оборонних мурів з наріжними вежами, що утворюють захищене від зовнішніх нападів подвір'я. В центрі лінії північної стіни — монументальна споруда Успенської церкви, яка мала оборонний ярус над склепіннями і була накрита двосхилим шпичастим дахом з двома готичними фронтонами. На захід від церкви до північної стіни притулилася монастирська трапезна з маленькою церквою-каплицею. У центрі подвір'я, ймовірно, існувала триярусна дзвіниця, її фундаменти були знайдені під час археологічних розвідок. Існувала продумана система захисту споруд від негативного впливу підземних вод: дренажі, водоскиди, навіть фундаменти трапезної були побудовані у формі луків, аби не затримувати вільний вихід підземної води до заплави річки Луга.

Теперішній вигляд храму, дзвіниці — фальсифікація під час «перебудов» часів московської зверхности на Волині, які спотворили вигляд храму після реконструкцій унійного періоду.

Усипальниця[ред.ред. код]

Підземелля церкви[ред.ред. код]

За даними у Географічному словнику Королівства Польського…, були поховані представники родин, які володіли маєтками довкола, зокрема, князів Чорторийських, Четвертинських, Козеків тощо. Наприкінці 19 ст. у храмі знаходилась пам'ятна надгробка таблиця князя Дмитра Козеки (помер 1583 року в Замличах).[1]

Монастир[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Zimno, Ziemno, wś nad Ługiem… — S. 617.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]