Зиґмунд Герберштайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет Зігмунда Герберштайна в московському одязі, що був подарований йому великим князем московським Василієм III у 1517 році., гравюра А. Хіршфогеля (1547)

Зи́ґмунд Ге́рберштайн, (українською зустрічаються також форми написання імені — Зігмунд, Си(г/ґ)измунд, Сі(г/ґ)ізмунд, прізвища — Герберштейн, нім. Siegmund Freiherr von Herberstein; *23 серпня 1486 — †28 березня 1566)  — німецький (в деяких джерелах також австрійський і словенський) дипломат і мандрівник, барон.

Життєпис[ред.ред. код]

Замок Віпава, де народився Ге́рберштайн

Зігмунд Герберштайн народився 1486 року у Віпаві (словен. Vipava, нім. Wippach в герцогстві Крайна (на території сучасної Словенії) у старовинній німецькій дворянській фамілії (див. Герберштайни[de]).

У 1499 - 1502 рр. вивчав право та філософію у Віденському університеті й отримав ступінь бакалавра. В 1506 році розпочав офіцерську кар'єру, брав участь у декількох воєнних кампаніях. У 1508 році його було посвячено в рицарі імператором Максиміліаном I, а в 1532 році — даровано титул барона.

Зиґмунд Герберштайн. Картина словенського художника Юрія Шубіца (1885)

Починаючи з 1515 року Зігмунд Герберштайн веде дипломатичну діяльність. За її 38 років, до 1553 року, Герберштайн узяв участь у 69 посольствах до різних країн Європи, а також до Османської імперії. Як дипломат він побував у Данії, Угорському королівстві, Королівстві Польському, Королівстві Богемія, Великому князівстві Литовському, Великому князівстві Московському. Габсбурги щедро винагороджували його за вірнопадданність як титулами, так і землями.

Двічі (1517 і 1526 роки) Герберштайн відвідав Велике князівство Московське як посол «Священної Римської імперії германської нації» з метою залучити великого князя московського Василія III Івановича до спільної боротьби проти Османської імперії. Бував З. Герберштайн і в Україні.

1541 р. Герберштайн з дипломатичним дорученням відвідав щойно взяту турками після Могацької битви Буду, де мав особисту зустріч з султаном Сулейманом Законодавцем.

«Записки про московітські справи»[ред.ред. код]

1549 року Зігмунд Герберштайн видав у Відні латиною «Записки про московітські справи» («ruЗаписки про Московію»)[1], які були кількаразово перевидані різними мовами. У них Герберштайн подає багато історичних, географічних та економічних відомостей про Велике князівство Московське, Україну, Велике князівство Литовське й Королівство Польське.

Титульна сторінка «Записок про московитські справи»

Ці «Записки…» стали першим докладним описом географії України (деяких її міст, шляхів, річок); на картах є схематичне зображення її території. Місто Черкаси Герберштайн називає центром козаків, а всіх українців — черкасами. Про Київ він пише як про старовинну столицю Русі, де збереглося багато руїн церков і монастирів, згадує про Київські печери з їх гробницями й мощами святих угодників Божих.

У своїх "Записках ..." Герберштайн згадує і деяких українських діячів Великого князівства Литовського, зокрема козацького отамана Остафія Дашковича та литовського гетьмана князя Костянтина Острозького[2].

Видання «Записок...»[ред.ред. код]

  • Herberstein von, S. Rerum moscoviticarum commentarii. - Vienn, 1549 (перше вид.)
  • Herberstein von, S. Rerum Moscoviticarum commentarii. - Basilea, 1556.

Література і посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Herberstein von, S. Rerum moscoviticarum commentarii. - Vienn, 1549.
  2. Див.: Січинський В. Чужинці про Україну. - Авґсбурґ, 1946. - С. 19; Історія України в особах: Литовсько-польська доба // Упорядник і автор передмови О. Русина. – К.: Видавництво «Україна», 1997. – С. 72.