Зигмунд Герберштайн
| Зигмунд Герберштайн | |
|---|---|
Герберштайн в московському одязі, дарованому Василієм III 1517 року | |
| Народився | 23 серпня 1486[1][2] Випава, Словенія |
| Помер | 28 березня 1566[2] (79 років) Відень, Габсбурзька монархія[2][3] |
| Поховання | Церква Святого Михаїла (Відень) |
| Підданство | Священна Римська імперія |
| Діяльність | дипломат |
| Alma mater | Віденський університет |
| Знання мов | латина[4], німецька[4][5] і словенська[5] |
| Суспільний стан | аристократія |
| Титул | барон |
| Батько | Leonhard von Herbersteind |
| Мати | Barbara von Lienz und zum Luegd[6] |
Зи́гмунд Ге́рберштайн (нім. Siegmund von Herberstein; 23 серпня 1486 — 28 березня 1566) — барон Священної Римської імперії, військовик, дипломат, картограф. Представник німецького роду Герберштайнів. Народився у Віпаві, Крайна (Словенія). Випускник Віденського університету. Працював імперським посланцем в Данії, Угорщині, Польщі, Литві, Московії (1517, 1526), Османській імперії. Автор «Rerum Moscoviticarum Commentarii» (1549), першого у Західній Європі детального історико-етнографічного опису Московії. Помер у Відні. Також — Зігмунд, Сигізмунд; прізвище — Герберштейн.
Зигмунд Герберштайн народився 1486 року у Віпаві (словен. Vipava, нім. Wippach в Крайнському герцогстві у старовинній німецькій шляхетній родині Герберштайнів. Син Леонарта Герберштайна, гауптмана в Красі й Постойні, та Барбари фон Люггер. У 1465 році батько Зигмунда, Ленарт одружився з Барбарою Ямською (Люгг, Люгер / Barbaro Jamsko (Luegg, Lueger)) і мав з нею десятьох дітей: п'ятьох синів і п'ятьох дочок[7].
У 1499—1502 рр. вивчав філософію та право у Віденському університеті й отримав ступінь бакалавра. В 1506 році розпочав офіцерську кар'єру, брав участь у декількох воєнних кампаніях. У 1508 році його було посвячено в лицарі імператором Максиміліаном I, а в 1532 році — даровано титул барона.
Починаючи з 1515 року Зигмунд Герберштайн веде дипломатичну діяльність. За її 38 років, до 1553 року, Герберштайн узяв участь у 69 посольствах до різних країн Європи, а також до Османської імперії. Як дипломат він побував у Данії, Угорському, Польському, Богемському королівствах, Великому князівстві Литовському, Великому князівстві Московському. Габсбурги щедро винагороджували його за вірнопідданність як титулами, так і землями.
Двічі (1517 і 1526 роки) Герберштайн відвідав Велике князівство Московське як посол Священної Римської імперії з метою залучити великого князя московського Василія III Івановича до спільної боротьби проти Османської імперії. Бував З. Герберштайн і в Україні.
1541 р. Герберштайн з дипломатичним дорученням відвідав щойно взяту турками після Могацької битви Буду, де мав особисту зустріч з султаном Сулейманом Законодавцем[8].
1546 р. Перша з відомих мап Московії «Moscovia Sigismundi liberi Baronis in Herberstein, Neiperg, et Gutenhag anno M. D. XLVI». Українські землі — PODOLIA (Поділля) та SEVERA (Сіверщина).1550 р. Карта Московії зі значними змінами. Гравійована на дереві Джакомо Гастальді у вигляді трапеції. Назва ПОДІЛЛЯ (PODOLIA) на карті відсутня, але з'являються назви Кодимія та Бессарабія.[9].
- Herberstein von, S. Rerum Moscoviticarum Commentarii. Vienn, 1549.
- Herberstein, Sigismund: Gratae posteritati Sigismvndvs Liber Baro in Herberstain Neyperg & Guettenhag, Primarius Ducatus Carinthiae Haereditariusque & Camerarius & Dapifer &c. Immunitate meritorum ergo donatus, actiones suas a puero ad annum vsque aetatis suae septuagesimum quartum, breui commentariolo notatas reliquit (Viennae Austriae 1560). — латиномовна автобіографія.
- Herberstein, Sigismund von 1855, «Selbst-Biographie Sigmunds freiherrn von Harberstein, 1486—1553», Fontes Rerum Austriacarum. Scriptores 1, 67–396. (= https://archive.org/stream/fontesrerumaust03unkngoog/fontesrerumaust03unkngoog_djvu.txt)
- ↑ Slovenska biografija — Znanstvenoraziskovalni center Slovenske akademije znanosti in umetnosti. — ISSN 2350-5370
- 1 2 3 Deutsche Nationalbibliothek Record #118710656 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Herberstein, Sigismund // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 8. — S. 342.
- 1 2 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- 1 2 CONOR.Sl
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Matjaž Grahornik, Herbersteini na Hrastovcu // ČASOPIS ZA ZGODOVINO IN NARODOPISJE 2021/2–3 • razprave — studies. — P. 43.
- ↑ Aliyazıcıoğlu, Z. İ. (2019). Avusturyalı Diplomat Sigismund Von Herberstein ve Buda'da Osmanlı Elçiliğine Dair Anıları (1541). Journal of Turkish Research Institute, 66, 611—631. https://doi.org/10.14222/Turkiyat4211
- ↑ Байцар А. Українські землі на першій карті Московії Зигмунда Герберштайна (1546 р.) https://baitsar.blogspot.com/2018/06/1546.html [Архівовано 3 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Байцар А. Українські землі на картах Зигмунда Герберштайна (середина XVI ст.)
- Кулинич І. М. Герберштайн Зігмунд та його «Записки про московітські справи» [Архівовано 10 березня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 90. — ISBN 966-00-0405-2.
- Кривонос Р. Л. Герберштейн Зігмунд // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Січинський В. С. Герберштайн // Чужинці про Україну. — Авґсбурґ, 1946. — С. 43—45. (К., 1992)
- Ludwig Geiger. Herberstein, Siegmund // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1880, Band 12, S. 35–39.
- Dorothea Bergstraesser. Herberstein, Sigmund Freiherr von. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1969, Band 8, S. 579 f. (Digitalisat).
- Герберштайн (Herberstein) Зігмунд // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — С. 100—101
- Герберштайн Зіґмунд // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 238. — 1000 екз.
- Україна за описом барона Герберштейна // Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон» [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Герберштайн Зіґмунд фон // Україна і українці очима світу. Бібліографічний покажчик / Міністерство культури України, Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого; упоряд.: О. І. Білик, К. М. Науменко; літ. ред. О. І. Бохан; наук. ред. В. О. Кононенко. — Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018. — С. 101—102. — 248 с.
- Зигмунд Герберштайн (Siegmund von Herberstein) // Історична картографія. Україна на картах Московії (XV—XVII ст.) та Тартарії (XIII—XIX ст.) Монографія / Наукове видання; Львівський національний університет імені Івана Франка. — Львів-Винники, 2025. — С. 113—116.
- Байцар Андрій. Українські землі на першій карті Московії Зиґмунда Герберштайна (1546 р.)
- Marušič, Branko. Herberstein, Sigismund, baron (1486—1566) // Slovenska biografija. Slovenska akademija znanosti in umetnosti, Znanstvenoraziskovalni center SAZU, 2013.
- Marija Wakounig. Herberstein, Sigismund, Freiherr von, in: Enzyklopädie der slowenischen Kulturgeschichte in Kärnten / Koroška. Von den Anfängen bis 1942, A–L/Bd. 1, Wien/Köln/Weimar 2016. — P. 487—488. (= Wakounig, M. (2016). Herberstein, Sigismund, Freiherr von. In K. Sturm-Schnabel, & B. Schnabl (Eds.), Enzyklopädie der slowenischen Kulturgeschichte in Kärnten / Koroska. : Von den Anfängen bis 1942, A–L (Vol. Band 1, pp. 487). Böhlau Verlag.)
