Зливок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давньоруська гривня — злиток масою 200,2 г (Центральний військово-морський музей, Санкт-Петербург, 2007 р.)

Зли́ток (або зли́вок, англ. ingot) — лита металева заготівка.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Зливок призначений для подальшої переробки шляхом пластичної деформації (вальцювання, кування, пресування), переплаву (одержання фасонних виливків, готування сплавів) або електролізу. Також злитком називають кусок самородного золота чи срібла.

Злиток одержують шляхом розливання рідкого металу у форми порівняно простих обрисів — виливниці, а також методом безперервного лиття й наплавления у водоохолоджуваному кристалізаторі (електрошлаковий переплав, переплав у дугових вакуумних печах).

Особливості зливків[ред. | ред. код]

Зливання сталі зі сталевозного ковша у виливниці з метою одержання сталевих зливків.
Сталевий зливок. Після нагрівання у нагрівальному колодязі транспортується краном до обтисконого стану
Сталеві зливки, що призначені для обтискання на обтискних станах на блюми, сляби і фасонні заготовки.

Зливки, відлиті в виливниці та призначені для подальшої обробки тиском, мають найчастіше форму усіченої піраміди або усіченого конуса. Якщо метал кристалізується з усадкою, то в злиткові є прибуткова частина, де концентрується усадочна раковина й яку при подальшому переділі відрізають і направляють на переплавлення.

Зливки, відлиті методом безперервного лиття, мають форму призм (квадратного, прямокутного, багатокутного перетину) або циліндрів. Іноді відливають злитки більше складної форми, наприклад порожні. У верхній частині безперервнолитих злитків також утворюється усадочна раковина (порівняно невеликого розміру), яку відокремлюють при різанні заготівки на мірні довжини.

У злитках електрошлакового та вакуумно-дугового переплаву усадочна раковина значно менша, що обумовлено зниженням швидкості наплавления на заключному етапі формування злитку.

Маса злитків, призначених для обробки тиском, складає від декількох кілограмів до 250 т і більше. Найуживаніші сталеві злитки мають масу від 0,5 до 20 т. Злитки чавуну та деяких кольорових металів, призначені для переплаву, мають звичайно форму невеликих усічених пірамід із великою конусністю. Такі злитки називаютсья чу́шками (виливанцями), й їхня маса не перевищує, як правило, 30-40 кг.

Найбільший великогабаритний злиток в історії незалежної України вилито на «Енергомашспецсталь». Його вага — 415 т[1].

Властивості[ред. | ред. код]

В зв'язку з тим що умови кристалізації металу істотно змінюються в ході твердіння, будова та хімічний склад металу в злитках досить неоднорідні. Чим крупніший злиток, тим сильніші виражені в ньому хімічна та структурна неоднорідність. Злитки, одержувані методом безперервного лиття або шляхом наплавления в кристалізаторі, — значно більше однорідні, ніж злитки, відлиті в виливниці.

За складністю геометричної форми виливки ділять умовно на п'ять груп, що характеризуються такими показниками:

  • - геометрично простими контурами, що не мають внутрішніх порожнин (кришки, пробки кранів, вилки іт.ін.);
  • - відкритими виїмками прямокутної і циліндричної форми (кронштейни простої форми, втулки, підп'ятники іт.ін.);
  • - відкритою коробчастою формою зі складним контуром периметра (корпуси й кришки редукторів і т.ін.);
  • - повністю або частково закритими коробчастими перетинами прямокутної або циліндричної форми (корпуси двигунів, компресорів і т.ін.);
  • - особливо складною коробчастою, циліндричною або фігурною формою.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В.П.Мовчан, М.М.Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Злиток у Великій радянській енциклопедії (рос.)
  • Злиток у Металургійному словнику (рос.)
  • Бучинський М.Я., Горик О.В., Чернявський А.М., Яхін С.В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О.В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. – Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7