Злинка (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Злинка
Zlynka gerb.png
Герб
Злинська сільська рада
Злинська сільська рада
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Маловисківський район
Рада/громада Злинська сільська рада
Код КОАТУУ 3523181601
Облікова картка Злинка 
Основні дані
Засноване 1798
Населення 4684
Поштовий індекс 26232
Телефонний код +380 5258
Географічні дані
Географічні координати 48°29′28″ пн. ш. 31°32′15″ сх. д. / 48.49111° пн. ш. 31.53750° сх. д. / 48.49111; 31.53750Координати: 48°29′28″ пн. ш. 31°32′15″ сх. д. / 48.49111° пн. ш. 31.53750° сх. д. / 48.49111; 31.53750
Середня висота
над рівнем моря
185 м
Найближча залізнична станція Капустине
Місцева влада
Адреса ради 26232, с. Злинка, вул. Центральна,76, тел. 5-45-04
Сільський голова Недолужко Олександр
Карта
Злинка. Карта розташування: Україна
Злинка
Злинка
Злинка. Карта розташування: Кіровоградська область
Злинка
Злинка

Зли́нка — село в Україні, в Маловисківському районі Кіровоградської області. Населення — 4684 осіб (2010)[1]. Орган місцевого самоврядування — Злинська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Дубівка, ліва притока Буків.

Історія[ред. | ред. код]

Заснування села[ред. | ред. код]

Село було засноване російськими розкольниками, вихідцями з Чернігівської губернії. В 1798 році тут було створено найстаріший в Російській імперії старовірський прихід. До нашого часу це відбивається на специфічній лексиці мешканців Злинки.

Існує кілька версій походження назви села. Найпоширеніша — привнесення переселенцями топоніму з однойменного міста Злинка на Поліссі (сучасна Брянська область). За іншою версією, в ці місця Катериною II було переселено «злих» (схильних до бунту, непокірних) людей.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Злинської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 5927 осіб, налічувалось 1183 дворових господарства, існували 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, школа, винний склад, 9 лавок, відбувались базари по п'ятницях щонеділі. За 5 верст знаходився трактир[2].

Громадянська війна[ред. | ред. код]

Мешканці Злинки брали активну участь у Громадянській війні, підтримавши Нестора Махна. Поширеною є історія про те, як жителі села за допомогою борін змогли зупинити наступ кінноти Семена Будьонного, що мав намір безперешкодно встановити в селі радянську владу. Після невдалої спроби Будьонний посилив загін гарматами. З метою зміцнення оборони злинчани послали за підмогою гінця в сусіднє село Глодоси. Підмога спізнилась, після чого в народі виник вираз:

« Якби Глодоси посприяли, Злинка б республікою стала... »

В 1925 році в селі було засновано перший елеватор.

Місцевості[ред. | ред. код]

  • Моро́зівка — назва місцевості походить від Морозівського страйку 1885 року в Підмосков'ї, після якого сюди примусово було переселено фабричних робітників. Першопочатково тамтешні будинки будувались з дерева, на зразок російських.
  • Земля́нки — назва походить від підземних жител, які влаштовували в цій місцевості перші добровільні поселенці.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У Злинці діє хлібна база № 78 — колишній другий за потужністю елеватор в Україні, а також великі підприємства ТОВ «Благо» та ТОВ «Авангард».

В селі знаходиться дві школи дитячий садок, дільнична лікарня, поштове відділення, залізнична станція, кілька магазинів та кафе-барів. Ведеться підготовка до будівництва автостанції. Село не газифіковане.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Воїнів, загиблих у Другій світовій війні, братська могила Братська могила (Злинка).jpg На пам'ятнику знаходиться напис:
Вечная слава героям, павшим в боях за свободу и независимость нашей Родины!
13 березня 1944 року частинами 33-го Гвардійського корпусу 5-ї Гвардійської армії визволили с. Злинку від німецько-фашистських загарбників.
Володимиру Леніну, бюст(демонтовано у 2014 році) Пам'ятник Ульянову (Злинка).jpg
До 2000-ліття Різдва Христового, пам'ятник Пам'ятник до 2000-ліття Різдва Христового (Злинка).jpg На пам'ятнику знаходиться напис:
Посвящается 2000-летию Рождества Христова.
На этом месте находилась Церковь Рождества Пресвятой Богородицы (белая)
Жертвам Голодомору 1932—1933 років, пам'ятний хрест Пам'ятний хрест жертвам Голодомору (Злинка).jpg
Загиблих в Другій світовій війні, меморіал Меморіал загиблих воїнів (Злинка).jpg На постаменті знаходиться напис:
«Никто не забыт – ничто не забыто!»

Туризм[ред. | ред. код]

Урочище «Каскади»[ред. | ред. код]

Докладніше: Каскади (урочище)
Урочище «Каскади»

На південний захід від Злинки розташоване урочище «Каскади», одне з небагатьох місць розповсюдження природних водоспадів на Придніпровській височині і рівнинній частині України в цілому. В урочищі знаходиться місце виходу на поверхню масивної брили нижньопротерозойських гранітів і мігматитів — елементів найдавнішої тектонічної структури України, — Українського щита.

Рослинний світ урочища дуже різноманітний. Тут збереглися рослинні угрупування петрофітних, чагарникових і лучних степів. 9 видів рослин урочища занесено до Європейського Червоного списку і Червоної книги України; є регіонально рідкісні види і формації. Також тут мешкає багато рідкісних і зникаючих видів тварин. 58 представників тваринного світу урочища охороняються Бернською конвенцією, 14 занесені до Червоної книги України.

Персоналії[ред. | ред. код]

Маслова Наталія Миколаївна - кандидат географічних наук, старший викладач кафедри географії та геоекології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Злинська ЗОШ №1.jpg Дільнична лікарня (Злинка).jpg Поштове відділення (Злинка).jpg Капустине (Маловисківський район).jpg
Злинська ЗОШ №1
Дільнична лікарня
Поштове відділення
Вокзал залізничної станції
Капустине

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ukraine: largest cities and towns and statistics of their population
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Джерела[ред. | ред. код]