Злочини на ґрунті ненависті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Знищені та пошкоджені українські національні символи і портрет Тараса Шевченка у читальні «Просвіта» с. Княгиничі. Злочин скоєний на ґрунті упередження за національною ознакою під час так званої «Пацифікації» українців представниками польської влади

Злочини на ґрунті ненависті, Злочини ненависті (англ. Hate crimes) — прийнятий від 1980-х років термін, який використовується на означення насильства і протиправних діянь, яким передує знецінення, дегуманізація або профанація певних соціальних груп за ознаками національності, релігії, раси, статі, мови, фізичних ознак. Злочини на ґрунті ненависті завжди мотивуються упередженістю щодо якоїсь групи. Протиправні дії можуть полягати у фізичному нападі, пошкодженні майна, залякуванні, словесному приниженні, образливих написах і посланнях.[1]

Характеристика[ред. | ред. код]

Особливістю злочинів на ґрунті ненависті (ЗнҐН) є їх мотиваційна основа. Саме вона відрізняє ЗнҐН від інших хуліганських або кримінально осудних дій, котрі містять насильство. Загальним визначенням цієї мотивації є упередження, однак природа такого упередження має глибокі соціальні корені, що, часто, зачіпають історичні традиції, особливості ідентичності тощо (в результаті чого, може відбуватись притуплення відчуття злочинності своїх дій). Внаслідок ідеологічних та психологічних маніпуляцій, в середовищі певних груп складається негативне і вороже ставлення до інших груп з відмінними від неї ознаками (мови, релігії, раси, національності тощо).

Організація з безпеки та співробітництва в Європі визначає ЗнҐН як: а) «будь-який злочин, зокрема проти життя, здоров'я або приватної власності, об'єкт якого був обраних через дійсний або уявний зв'язок потерпілого з групою, що характеризується спільними ознаками ідентичності, які перелічені у частині б); б) група може мати спільні ознаки: існуюча або уявна раса, національна або етнічне походження, мова, колір шкіри, релігія, стать, вік, психічні або фізичні особливості, сексуальна орієнтація, або будь-який інший аналогічний фактор».[2]

Загалом, ЗнҐН можна поділити на дві великі групи. Першу з них складають міжнародні злочини, вчинені такі як геноцид, апартеїд, расова дискримінація, рабство. Правова характеристика та зобов'язання державної протидії цим діянням закріплені на рівні міжнародного права. Порушення цих зобов'язань тягнуть за собою міжнародно-правову відповідальність держави у відповідних міжнародних судах та трибуналах. Другу групу складають діяння в рамках національного кримінального права, суб'єктивна сторона якого характеризується наявністю мотиву ненависті та спеціального наміру заподіяння шкоди саме носію перелічених вище ознак (релігія, національність, раса тощо). Такі ЗнҐН, мають одиничний, несистемний характер і переслідуються національною кримінальною юстицією, не тягнучи міжнародно-правової відповідальності за умови доведеної сумлінності держави у виконанні зобов'язань з їх запобігання.[3]

Особливістю ЗнҐН є ескалаційний потенціал. Він пов'язаний із тим, що злочинці, часто, вважають свої дії морально виправданими. Якщо відповідна громада не може ефективно покарати і засудити ЗнҐН, такі та інші потенційні злочинці вважатимуть за належне продовжувати свою діяльність, через що кількість злочинів на ґрунті ненависті зросте. Ескалація виникає, як правило, тоді, коли ті, хто починають з незначних правопорушень і кого вчасно не впіймали і не зупинили, надалі тяжіють до більш насильницьких дій. Відтак, навіть не дуже тяжкі злочини, вчинені з мотивів упереджень, небезпечні та потребують жорсткої реакції. ЗнҐН розвиваються, як правило, по спіралі оскільки посилають дуже потужні сигнали. Від ЗнҐН потерпають конкретні люди, а вся їхня громада чує сигнал. Якщо жертви та їхні громади відчувають себе в небезпеці та не мають захисту від державних органів, вони імовірно вдадуться до помсти тим, кого звинувачують у нападах. Це може призвести до подальших протиправних дій і утворити спіраль насильства, котра в свою чергу призводить до серйозних масових явищ. Для того, щоби розірвати це коло і повернути спокій громаді, до якої належать потерпілі, потрібні рішучі дії владних структур.[4]

Становлення терміну[ред. | ред. код]

Концепція ЗнҐН (Hate crimes) набула поширення з другої половини 1980-х років. Вважається, що вперше публічно озвученим (конгресменом і суддею Джоном Коньєсом) цей термін був на слуханнях у Конгресі США 1985 року. У 1990 році Конгресом був прийнятий «Hate Crime Statistics Act», який надав одне з перших визначень цього терміну як: «будь-яке насильство, що спрямоване на представників груп, об'єднаних певною ідентичністю»[5]

Оцінка[ред. | ред. код]

Як зазначали дослідники трактування ЗнҐН Дж. Джекобс та К. Поттер, «злочини на ґрунті ненависті» насправді пов'язані не стільки з ненавистю, скільки з упередженнями і забобонами. Ці ж поняття, доволі складні за своєю природою і не мають ясних меж свого окреслення. Як зазначають автори: «ми всі маємо певну упереджену думку про людей, друзів, школу, релігію, культуру».[6] Крім того, можна говорити про тривалу відсутність ясної правової характеристики ЗнҐН та їх тлумачення різними національними законодавствами. Часто ЗнҐН також стають предметом різного і довільного трактування.[7]

Разом із тим, правове поле утворене поняттям «Злочину ненависті» («Злочину на ґрунті ненависті»), дає можливість значно гуманізувати міжлюдські взаємини та сприяти повноцінному розвитку кожної особи. Крім того, свідомість такого роду злочинів, дає можливість критично оцінити історичний досвід людства, часто позначений численними прикладами масового насильства і дискримінації, в тому числі і ініційованих та підтримуваних державою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hate crime. How we redusing crime. Home Office Відвідано:14.06.2018
  2. Годовой отчет Бюро по демократическим институтам и правам человека ОБСЕ (2006) Преступления на почве ненависти в регионе ОБСЕ: инциденты и меры реагирования. — С.6
  3. Дрьоміна-Волок Н. В. Проблема нормативно-правового визначення та статистичного виміру злочнів, що вчиняються на ґрунті ненависті. Збірник. Злочини на ґрунті ненависті, новий кримінальний феномен світового суспільства, Під ред. Перлін Дж., Львів: «Астрлябія», -С. 19
  4. Розуміня поняття «Злочин на ґрунті ненависті» (2015) Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (ODIHR) Warsaw: Poligrafus Jacek Adamiak, -С.9
  5. Hate Crime // Papers from the 2006 and 2007 Stockholm Criminology Symposiums. Ed. by J. Goodey and K. Aromaa. — Publication Series. -No 5.
  6. Jacobs J. B. Potter K. Hate Crimes: Criminal Law & Identity Politics. — P.11
  7. Hall N. (2005) Hate Crime. — Willan Publishing, -P.71

Посилання[ред. | ред. код]