Злочинність в Бутані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У Бутані рівень злочинності дуже низький[1][2][3]. Іноді повідомляється про дрібні злочини. Насильницькі злочини вкрай рідкісні. Трапляються випадки наркоманії, а також є проблема зі зловживанням алкоголем. Але, загалом, незаконний оборот наркотиків є низьким. Найсерйознішу загрозу для Бутану представляють різні індійські сепаратистські організації, що мають свої бази на території країни[4].

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Тяжкі злочини були дуже рідкісні в Бутані протягом більшої частини XX століття[5]. Були повідомлення про зростання злочинності починаючи з 1980 року і на початку 1990-х років[5]. Основними причинами зростання злочинності є приплив іноземної робочої сили, збільшення економічної нерівності, а також розширення контактів із закордонними культурами[5][6].

У червні 1999 року Бутан став останньою країною у світі, в якій з'явилося телебачення[7]. Телебачення часто розглядається як несумісне з бутанською культурою і вважається причиною зростання злочинності. Бутанська газета Kuensel писала:

Ми вперше бачимо неповні сім'ї, дітей, що кинули школу, і інші негативні сторони, що сприяють молодіжній злочинності. Ми бачимо злочини, пов'язані з вживанням наркотиків, - грабежі, крадіжки зі зломом і насильницькі злочини[7].

Дослідження, проведені бутанськими вченими, показали, що кабельне телебачення викликало у населення бажання західних товарів і призвело до зростання злочинності[7].

Злочини неполітичного характеру[ред. | ред. код]

Насильницькі злочини вкрай рідкісні в Бутані[8]. Рівень крадіжок дуже низький[8]. Іноді повідомляється про дрібні правопорушення, такі як кишенькові крадіжки[1]. У порівнянні з минулими десятиліттями збільшилася кількість злочинів, скоєних неповнолітніми. Найвищий рівень підліткової злочинності було зафіксовано у 2003 році, коли у всій країні були засуджені 63 підлітки[6]. Зґвалтування трапляються рідко; в 1999 році було зафіксовано лише 10 випадків по всій країні[2]. Вбивств також мало, в 1998 році рівень убивств становив 2,78 випадків на 100 000 населення[8]. Бутан є джерелом і транзитною країною для торгівлі людьми[8]. Бутанських жінок продають в інші країни для сексуальної експлуатації, проте жінок з інших країн не продають в Бутан[8].

У квітні 2002 року по Бутану прокотилася хвиля злочинності[7]. 5 квітня 2002 року було повідомлено про перший випадок корупції, коли Пароп Церінг, 42-річний головний бухгалтер Державної торгової корпорації, був звинувачений в розкраданнях[7]. У квітні 2003 року були зафіксовані чотири випадки тяжких злочинів і злочинів, скоєних «білими комірцями»[6].

В Індексі сприйняття корупції у 2007 році Бутан знаходився на 46 місці серед 179 країн[9], а в 2009 році — на 49 місці серед 180 країн[10] (найменш корумповані країни знаходяться у верхній частині списку). За шкалою від 0 до 10 (0 — найбільш корумповані країни і 10 — країни без корупції) Transparency International присвоїло Бутану рейтинг 5,0[9].

Злочини, пов'язані з наркотиками[ред. | ред. код]

Вільна торгівля з сусідньою Індією, наявність прозорих кордонів і біженці зробили Бутан вразливим до незаконного обігу наркотиків[8]. Бутан близько розташований до деяких районах Непалу і Північно-Східній Індії, де вживання ін'єкційних наркотиків є відносно поширеним[8]. Через таке географічне положення Бутан також стає уразливим до поширення внутрішньовенного вживання наркотиків[8]. Марихуана, яка в Бутані росте як чагарник, до появи телебачення використовувалася тільки як корм для свиней[7]. Однак за останні роки були арештовані сотні людей за її вживання[7]. У Тхімпху і на півдні Бутану зростає вживання амфетамінів та бензодіазепінів, які контрабандою доставляються з Індії[8]. Проте, незаконний оборот наркотиків і виробництво опіуму, канабісу та інших наркотиків не є серйозною проблемою в країні[8].

Дуже великою проблемою в країні є зловживання алкоголем. Майже 80% справ, порушених за фактом насильства в сім'ї, пов'язані зі зловживанням спиртним[8].

Нижче наведено деякі відомості, пов'язані зі вживанням наркотиків у Бутані:

  • Більшість споживачів наркотиків становлять чоловіки і студенти[8].
  • Вік більшості споживачів наркотиків — до 25 років[8].
  • Все більше молоді вживають кілька наркотиків[8].
  • У Бутані є випадки внутрішньовенного вживання наркотиків, проте їх вкрай мало в порівнянні з іншими країнами регіону[8].
  • Через соціальні стигми, що прикріплюються до наркоманів, важко в цілому схарактеризувати ситуацію в країні[8].

Уряд Бутану вжив ряд заходів для боротьби з цими явищами. Бутан приєднався до Конвенції ООН з боротьби проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин (1988)[8]. Були внесені поправки до Цивільного та Кримінально-процесуального кодексів (2000), прийнято закони про податок з продажів, митних та акцизних зборів (2000), Кримінальний кодекс Бутану (2004), а також закон про наркотичні засоби, психотропні речовини і зловживання алкоголем і наркотиками (2005)[8][11]. У 2004 році було заборонено продаж тютюнових виробів громадянам Бутану[12], таким чином Бутан став першою країною у світі, де була введена заборона на продаж сигарет[13][14][15]. Порушники заборони засуджуються до штрафу $ 210, а власники магазинів і готелів, помічені в незаконному продажі тютюну, позбавляються ліцензій[12]. Карма Церінг, начальник митниці, заявив: «Якщо будь-який іноземець буде спійманий на продажу тютюнових виробів громадянам Бутану, йому буде пред'явлено звинувачення в контрабанді»[12]. Проте в країні процвітає чорний ринок тютюну[14].

Тероризм[ред. | ред. код]

Багато сепаратистських організацій з Індії створили тренувальні табори на півдні Бутану[4]. У 2002 році на території Бутану свої бази мали Об'єднаний фронт звільнення Асаму (ULFA), Національно-демократичний фронт Бодоланду (NDFB) і Тигри звільнення Бодоланду (BLTF)[4]. Терористи брали участь у вбивствах, вимаганнях та викраденні людей[4]. Під великим тиском уряду Індії Бутан пред'явив терористам ультиматум, щоб вони покинули країну, а в грудні 2003 року Королівська бутанська армія, за підтримки спецназу прикордонних військ, почала військову кампанію проти заколотників[16]. Було знищено 30 військових таборів сепаратистів[17]. Однак є побоювання, що терористи спробують у відповідь напасти на Бутан[16]. 5 вересня 2004 року в Гелепху була підірвана бомба, в результаті чого загинули двоє і було поранено 27 осіб[16]. У теракті підозрюють Національно-демократичний фронт Бодоланду[16].

Уряд Бутану вдався до низки правових та військових дій для боротьби з тероризмом[16]. 4 вересня 2004 року було засуджено 111 осіб на терміни від чотирьох років до довічного позбавлення волі за допомогу терористичним організаціям, що незаконно перебували на території Бутану[16]. Серед засуджених були державні службовці, бізнесмени і робочі[16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Consular Information Sheet: Bhutan (англ.). Bureau of Consular Affairs. Архів оригіналу за 2012-09-06. Процитовано 2011-12-22. 
  2. а б Dr. Robert Winslow. Bhutan (англ.). A Comparative Criminology Tour of the World. San Diego State University. Архів оригіналу за 2012-09-06. Процитовано 2011-12-22. 
  3. Gyurme Dorje. Tibet Handbook. — Footprint Travel Guides, 1999. — P. 831. — ISBN 1900949334.
  4. а б в г Dilip K. Das, Michael Palmiotto. World Police Encyclopedia. — Taylor & Francis, 2006. — P. 102. — ISBN 0415942519.
  5. а б в A Country Study: Bhutan (англ.). Federal Research Division, Library of Congress. Архів оригіналу за 2013-02-24. Процитовано 2011-12-22. 
  6. а б в Dilip K. Das, Michael Palmiotto. World Police Encyclopedia. — Taylor & Francis, 2006. — P. 98. — ISBN 0415942519.
  7. а б в г д е ж Fast forward into trouble (англ.). The Guardian. 2003-06-14. Архів оригіналу за 2012-02-14. Процитовано 2011-12-22. 
  8. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Bhutan (англ.). United Nations Office on Drugs and Crime. Архів оригіналу за 2012-02-08. Процитовано 2011-12-23. 
  9. а б Corruption Perceptions Index 2007 (англ.). Transparency International. 2007. Архів оригіналу за 2011-12-08. Процитовано 2011-12-23. 
  10. Corruption Perceptions Index 2009 (англ.). Transparency International. 2009. Архів оригіналу за 2011-12-26. Процитовано 2011-12-23. 
  11. Narcotic Drugs and Psychotropic Substances and Substance Abuse Act 2005 (англ.). Government of Bhutan. 2005-11-30. Архів оригіналу за 2012-03-21. Процитовано 2011-12-23. 
  12. а б в Bhutan forbids all tobacco sales (англ.). BBC News. 2004-12-17. Архів оригіналу за 2012-03-27. Процитовано 2011-12-23. 
  13. Nancy H. Tilghman. (March-April, 2005). Bhutan bans butts (англ.). Архів оригіналу за 2012-07-09. Процитовано 2011-12-23. 
  14. а б Two years after tobacco ban, Bhutan still awaits law (англ.). Indiaenews.com. 2007-05-20. Архів оригіналу за 2012-02-09. Процитовано 2011-12-23. 
  15. Bhutan bans all tobacco sales (англ.). ABC News. 2004-12-17. Архів оригіналу за 2012-11-06. Процитовано 2011-12-23. 
  16. а б в г д е ж Dilip K. Das, Michael Palmiotto. World Police Encyclopedia. — Taylor & Francis, 2006. — P. 103. — ISBN 0415942519.
  17. Kinley Dorji. (2003-12-20). Security troops continue operations to flush Indian militants out of Bhutan (англ.). Kuensel. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2011-12-22. 

Джерела[ред. | ред. код]