Злоєць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Злоєць
пол. Złojec

Координати 50°46′ пн. ш. 23°07′ сх. д. / 50.767° пн. ш. 23.117° сх. д. / 50.767; 23.117Координати: 50°46′ пн. ш. 23°07′ сх. д. / 50.767° пн. ш. 23.117° сх. д. / 50.767; 23.117

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Замойський повіт
Гміна Неліш
Населення 707 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-413
Автомобільний код LZA
SIMC 0896077
GeoNames 753227
OSM 3111919 ·R (Ґміна Неліш)
Злоєць. Карта розташування: Польща
Злоєць
Злоєць
Злоєць (Польща)
Злоєць. Карта розташування: Люблінське воєводство
Злоєць
Злоєць
Злоєць (Люблінське воєводство)
Мапа

Злоєць[2], або Золотець[2] (пол. Złojec) — село в Польщі, у гміні Неліш Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 707 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

1564 року вперше згадується православна церква в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали римо-католики, проте населення здебільшого розмовляло українською мовою[3].

До Першої світової війни в селі проживало 60 українських та 47 польських родин[4]. Під час війни більшість українських родин виїхало у внутрішні райони Російської імперії, залишилося 13 українських родин та поляки[4].

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].

За німецької окупації у селі діяла українська школа[5].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 358 70 243 45
Жінки 349 59 189 101
Разом 707 129 432 146

Особистості[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Злоєць

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 141.
  3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 369. (рос. дореф.)
  4. а б Сергійчук В. І. Етнічні межі і державний кордон України. — Вид. 3-є. — К. : ПП Сергійчук M. І, 2008. — С. 449. — ISBN 978-966-2911-24-4.
  5. Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 417.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  7. Тимошенко Л. В. Люблін // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.