Змій Горинич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Листівка зі Змієм Гориничем
малюнок Івана Білібіна, 1912

Змій Гори́нич — багатоголовий дракон, що дихає вогнем, негативний герой слов'янських народних казок та билин.

Характерні особливості[ред.ред. код]

Змій Горинич обов'язково має кілька голів: 3, 6, 9 або 12. У деяких казках він має таку ж особливість, як і Лернейська гідра — на місці відрубаної голови у нього виростає нова.

Найчастіше Горинич — може літати, але його крила, зазвичай, в казках не описані. Як і тіло, однак на малюнках та ілюстраціх Змія Горинича зображують з довгим хвостом-стрілою і пазуристими лапами.

Горинич пов'язаний з усіма стихіями: вогонь (дихає), повітря (літає) та вода або земля. У деяких казках він живе у воді, спить на камені в морі. У інших — в горах або в землі, там має нору чи печеру, де у нього заховані багатства, викрадена царівна (або три царівни) чи знатна наречена; там знаходиться і чисельне потомство Змія Горинича — «змієнята» (втім, вони часто знаходяться і «в чистому полі», де їх нищить своїм конем епічний герой).

Поява Змія Горинича супроводжується сильним шумом, як «дощ дощить» і «грім гримить». Основна його зброя — вогонь, проте як саме він його вивергає, казки не описують.

Поведінка[ред.ред. код]

У більшості казок Змій Горинич викрадає красивих дівчат, царівн чи чужих наречених, щоб залякати народ або з'їсти здобич.

У одній із казок Змій має любовний зв'язок з царівною, навчає її, як вбити брата-царевича, але гине (його розривають на полюванні Івана-Царевича). У іншому сюжеті Змій служить кухарем у Івана-купецького сина, спокушає його дружину Єлену Прекрасну, разом з нею вбиває Івана, але і сам — гине.

Образ в культурі[ред.ред. код]

У образотворчому мистецтві[ред.ред. код]

  • Картина Василя Верещагіна «Бій Добрині зі Змієм Гориничем» (1872).
  • Картини Віктора Васнецова «Бій Івана-Царевича з Морським Змієм» (між 1910-1912) та «Бій Добрині Микитича зі Змієм Гориничем» (1918).
  • Картина Івана Білібіна «Добриня Микитич звільняє від Змія Горинича Забаву Путятічну» (1941).
  • Картина Миколи Реріха «Перемога (Змій Горинич)» (1942), яка символізувала перемогу радянського народу над німцями. На задньому фоні картини — гора Бєлуха.
  • Картина Костянтина Васильєва «Битва Добрині Микитича зі Змієм» (1974).
  • У 2000 році у Петрозаводську в парку культури і відпочинку була встановлена скульптура Змія Горинича (на честь Року дракона). Через два роки її перенесесли в село Вілга.
  • У 2000-х роках у Харкові на набережній річки Лопань була встановлена дерев'яна скульптура триголового Змія Горинича.
Бой Ивана Царевича со Змеем.jpg Zmei Gorinich (colour fixed).jpg Dobryna.jpg Змей трехголовый Горыныч.JPG
«Бій Івана-Царевича з Морським Змієм»
Віктор Васнецов, між 1910-1912
«Бій Добрині Микитича
зі Змієм Гориничем»
Віктор Васнецов, 1918
«Добриня Микитич звільняє від
Змія Горинича Забаву Путятічну»
Іван Білібін, 1941

«Перемога (Змій Горинич)»
Микола Реріх, 1942
Дерев'яна скульптура Змія Горинича у Харкові
2010

У літературі[ред.ред. код]

  • Змій Горинич — герой багатьох слов'янських (російських та українських) казок.
  • У билині «Про Добриню Микитича і Змія Горинича» Змій викрав Забаву Путятічну — племінницю київського князя, а Добриня Микитич її звільнив, попердньо знищивши дитинчат Горинича, більше схожих на гадюк, ніж на батька.
  • У повісті братів Стругацьких «Понеділок починається в суботу» (1965) Змія Горинича використовують для дослідів в НДІ ЧАЧА (Науково-дослідному інституті чародійства і чаклунства). Відвідати цей інститут можуть і ті, хто хоче познайомитися з багатоголовою Гідрою, дочкою Змія Горинича і плезіозаврихи з озера Лох-Несс.
  • У повісті-казці Василя Шукшина «До третіх півнів» (1975) Змій Горинич збирається одружуватися на вусатій дочці Баби-Яги, погрожує проковтнути Івана-дурня за каверзи з нареченою, а під кінець — його перемагає донський отаман.
  • У 1993 році вийшли книга Сергія Сєдова «Казки про Змія Горинича» — збірка коротких казок про вередливого Змія, який так і лишився голодним.
  • У романі Ісаака Фрідберга «Чудо-юдо» (2011) оповідається про те, як Змій Горинич покращив національну ідею і що з того вийшло.

У фільмах[ред.ред. код]

  • Фільм «Ілля Муромець» (1956): у кінці фільму Калин-цар насилає на Київ величезного Змія Горинича, щоб той знищив місто. Мужик Розумій стріляє в змія з гігантського арбалета — той приземляється біля стін міста, де його перемагають богатирі Ілля Муромець, Альоша Попович і Добриня Микитич.
  • Фільм «Вогонь, вода і... мідні труби» (1968): хворий і виснажений Горинич лежить в замку Кощія Безсмертного, тому Кощій не може увійти.
  • Фільм «Там, на невідомих доріжках...» (1982): його знято так, що Горинич жодного разу не з'являється в кадрі. Змій прилітає в гості до Кощія Безсмертного, який поселяє його в сараї і віддає на поживу Гориничу полоненого царя Макара, який за допомогою чарівної води перетворює дракона на триголового козла.
  • Фільм «Василина Прекрасна» (1989): Горинич викрадає царівну-жабу Василину, щоб одружитися на ній, але богатир Іван його вбиває. У фільмі Змій живе не в горах, а в палаці зі слугами і помічницею Бабою-Ягою.
  • Мультфільм «Ключ» (1961): чотирьохголовий Змій Горинич — пародія на бюрократів-формалістів.
  • Мультфільм «Добриня Микитич» (1965): Добриня Микитич вирушає в гори, де вбиває Змія Горинича.
  • Мультфільм «Межа» (1967): Змій Горинич і жадібний цар — гноблять мешканція села, але їх хитрістю перемагає солдат Кузьма (який чомусь називає Змія «Гавриличем»).
  • Мультфільм «Альонушка та солдат» (1974): Горинич викрадає Альонушку, але її рятує Солдат. Він налаштовує голови Змія одну проти одної, а потім — змушує його перетворитися на березову колоду і кидає його в піч, звідки з'являється маленький і нешкідливий Горинчик.
  • Трисерійний мультфільм «Баба Яга проти!» (1980): Змій Горинич — помічник Баби Яги, більше схожий на невелику триголову ящірку, але в 3-ій частині він спромігся підняти в повітря хатинку з пасажирами.
  • Мільтфільм «Івашка з палацу піонерів» (1981): Змій Горинич — гість Баби-Яги і повинен врятувати її з полону піонера Івана, але Іван за допомогою вогнегасника перемагає його.
  • Мультфільм «Ну, постривай!», випуск 16 — «У казці» (1986): Вовк уві сні потрапляє в чарівну країну, де живуть герої різних казок. Горинич охороняє казковий замок (Змій такий самий, як і у мультфільмі «Межа»).
  • Мультфільм «Фантазери з села Угори» (1994): Дід, Онук і два веселих гусака протистоять Гориничу, Бабі-Язі та іншим злим істотам.
  • Мультфільм «Добриня Микитич та Змій Горинич» (2006): триголовий червоний Змій Горинич не вміє літати (навчився в кінці мультфільму) і товаришує з Добринею Микитичем. Змій спочатку викрадає племінницю князя, а потім — допомагає Добрині її знайти.
  • Мультфільм «Три богатирі та Шамаханська цариця» (2010): Змій Горинич вже добре літає і опиняється в Китаї, де його вважають китайським драконом. Там його зустрічає Добриня і пропонує полетіти до Києва, щоб перемогти царицю.
  • Мультфільм «Іван Царевич та Сірий Вовк» (2011): Іван в пошуках «того, не знаю чого» потрапляє через криницю «туди, не знаю куди», де зустрічається з зеленим триголовим Змієм Гориничем і вмовляє його робити добрі справи, за що і отримує «те, не знаю що». У фіналі Змій допомагає Івану перемогти злі сили.

Джерела[ред.ред. код]

  • Иванов В.В., Топоров В.Н. Змей Горыныч// Мифологический словарь / Гл. ред. Е. М. Мелетинский. — М.: «Советская энциклопедия», 1990. — С. 220-221.