Зміни назв населених пунктів у південно-східній Польщі 1977

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зміни назв населених пунктів у південно-східній Польщі було проведено 1977 року згідно з Постановою Міністра довкілля ПНР від 9 серпня 1977 року,[1] що стосувалася деяких населених пунктів у кросненському, новосондецькому, перемиському, ряшівському та тарнобжезькому воєводствах. Постанову було опубліковано в газеті Monitor Polski (№21 від 22 серпня 1977), за підписом Марії Мільчарек.

Під дію постанови підпадала велика кількість сіл, які до 1947 року населяли українці (лемки), депортовані звідси в рамках Операції «Вісли». При цьому зміна назви іноді полягала у її адаптації до польської мови (наприклад, Załuże — Załęże, Radruż — Rozdroże, Berezka — Brzózka).

Постанова вступила в силу 1 жовтня 1977 року, спричинивши сильну реакцію та багато протестів. За повернення давніх назв виступило багато політиків, науковців та туристичних активістів, а також менші організації. Під впливом протестів було відновлено Комісію встановлення назв населених пунктів та фізіографічних об'єктів (Komisja Ustalania Nazw Miejscowości i Obiektów Fizjograficznych), ліквідовану 1975 року, а її новий керівник професор Мечислав Шимчак виступив із вимогою повернення старих назв.

1978 року влада почала удавані дії, але справу було вирішено лише 1981 року після втручання таких періодичних видань як "Kultura", "Polityka", "Politechnik" і "Słowo Powszechne". Було відновлено всі колишні назви за винятком присілка Спокойна в ґміні Ніско. Постанова вступила в силу 1 квітня 1981 року.

Цю історію описано в книзі Spór o Bieszczady Вітольда Міхаловського (Witold Michałowski) та Януша Риґєльского (Janusz Rygielski).[2]

Кілька місяців потому окремою постановою було змінено назву Poździacz на Leszno. 1986 року в такий же спосіб було змінено назву Dusowce на Niziny.

Список населених пунтків[ред. | ред. код]

Назва до 1977 Назва в 1977-1981 рр.
Кросненське воєводство
Berezka Brzózka
Bereźnica Niżna Brzeźniczka
Bereźnica Wyżna Brzezina
Bereżki Brzeżki
Chrewt Przystań
Czerteż Przedmieście
Czystogarb Górna Wieś
Dąbrówka Ruska Dąbrówka
Dołżyca (ґміна Команча) Zakole
Dołżyca (ґміна Цісна) Długopole
Dudyńce Szybistów
Dwerniczek Jodłówka
Dwernik Przełom
Dydiowa Zacisze
Hłudno Chłodnik
Hołuczków Okrężna
Horodek Gródek
Hoszowczyk Stoczek
Hroszówka Groszówka
Hulskie Stanisławów
Huzele Podzamcze
Jabłonica Ruska Jabłonica
Jahońka Jasień
Kreców Sady
Kulaszne Międzygórze
Lachawa[3] Miodowa
Leszczowate Zalesie
Liskowate Lisówek
Łodyna Łęgi
Łopienka Owczary
Morochów Mroczków
Muczne Kazimierzowo
Niewistka Podrzecze
Orelec Orle
Paniszczów Ustroń
Prełuki Przełęcz
Procisne Przesmyk
Rabe Podgórze
Rosochate Olszyna
Rozpucie Tkaczowa
Serednica Średnia Wieś
Sianki Sanniki
Skorodne Ostra
Smereczne Świerkowa
Smerek Świerków
Stańkowa Rzeczki
Studenne Studzienne
Stuposiany Łukasiewicze
Sukowate Sękówka
Świerzowa Ruska Świerzowa
Tworylne Słoneczna
Uherce Mineralne Nowa Wieś
Ulucz Łąka
Wańkowa Jankowa
Weremień Podegrodzie
Werlas Międzylesie
Wilsznia Olszanka
Witryłów Wietrzna
Wola Krecowa Wola Sadowska
Wola Matiaszowa Wola
Wołodź Czechów
Wołosate Roztoka
Zawadka Morochowska Zawadka
Zubeńsko Zębieńsko
Żerdenka Zawadówka
Новосондецьке воєводство
Skwirtne Skwierzyn
Перемиське воєводство
Aksmanice Witoldów
Bałaje Lipówka
Basznia Dolna Smolinka Dolna
Basznia Górna Smolinka Górna
Bihale Zawodzie
Brylińce Tomczyków
Budomierz Zawada
Chołowice Nadbrzeżna
Chotylub Lubice
Dachnów Jaworzyna
Dmytrowice Olszynka
Drohobyczka Międzygórze
Dusowce Niziny[4]
Futory Sośnina
Gorajec Dąbrowa
Gruszowa Jodłowa
Hnatkowice Ignaców
Hołubla Podlasek
Hruszowice Gruszowice
Hurcze Niwiska
Hureczko Pograniczne
Hurko Graniczne
Huwniki Wiarska Wieś
Iskań Pogoń
Jaksmanice Witoldówek
Jawornik Ruski Jaworowice
Kniażyce Podlesie
Kobylnica Ruska Kopytów Dolny
Kobylnica Wołoska Kopytów Górny
Koniusza Zagórze
Kopysno Kopystno
Krowica Hołodowska Krowica Lubaczowska
Manasterz Osetkowo
Młodowice Walterów
Mołodycz Młodzice
Nehrybka Podgrodzie
Niemstów Chmielowice
Nowiny Horynieckie Nowiny
Polanka Horyniecka Polanka
Poździacz Leszno[5]
Prałkowce Nadsanie
Radruż Rozdroże
Rożubowice Podgórze
Sierakośce Kalinowice
Starzawa Stawiska
Ułazów Łominy
Werchrata Boguszów
Witoszyńce Podgórzyska
Załuże Załęże
Żohatyn Międzylesie
Ряшівське воєводство
Chyki-Dębiaki Dębiaki
Przychojec Jodłówka
Тарнобжезьке воєводство
Cisów-Las Cisów
Mordownia[6] Spokojna[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zarządzenie Ministra Administracji, Gospodarki Terenowej i Ochrony Środowiska z 9 sierpnia 1977 r. w sprawie zmiany nazw niektórych miejscowości w województwach: krośnieńskim, nowosądeckim, przemyskim, rzeszowskim i tarnobrzeskim.
  2. wyd. Sport i Turystyka, Warszawa 1986, ISBN 83-217-2216-4
  3. В тексті постанови записано як Lachowa.
  4. Після повернення назви Dusowce її знову було змінено на Niziny.
  5. Після повернення назви Poździacz її знову було змінено на Leszno.
  6. а б Мордовня і Спокойна — тепер це два сусідні присілки, розташовані обабіч кордону сталевовольського та ниського повітів.

Див. також[ред. | ред. код]