Зміячка австрійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зміячка австрійська
Scorzonera austriaca plant.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Триба: Cichorieae
Рід: Зміячка (Scorzonera)
Вид: Зміячка австрійська
Біноміальна назва
Scorzonera austriaca
Willd., 1803
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Scorzonera austriaca
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Scorzonera austriaca
EOL logo.svg EOL: 6245975
IPNI: 243081-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 261619

Зміячка австрійська[1], скорзонера австрійська[2] (Scorzonera austriaca) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Євразії від Франції до Кореї й Китаю.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 5–40 см заввишки. Прикореневі листки на краю не кучеряві, плоскі або складені уздовж, кілеподібні. Обгортка шерстисто запушена. Квітки жовті, в 1.5 рази довше обгортки. Сім'янки запушені[2]. Кореневище темно-коричневе. Каудекс деревний, густо покритий коричневими волокнистими і рваними залишками листкової оболонки. Стебла одиночні або кілька, прямостійні, нерозгалужені, голі. Сім'янки від білуватого до блідо-коричневого кольору, циліндричні, 1.2–1.5 см, з гладкими або іноді горбистими ребрами, голі. Папус брудно-білий, зазвичай 1.5–1.7 см[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Євразії від Франції до Кореї й Китаю[4][5].

В Україні вид зростає на степових схилах, кам'янисто-щебнистих схилах гір — у Степу (Приазов'я)[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Scorzonera austriaca // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 371. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Процитовано 17.09.2019.  (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 17.09.2019.  (англ.)
  5. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 17.09.2019.  (англ.)