Зміївський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зміївський район
Coats of arms of Zmijiv.png Zmijiv.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Харківська область
Код КОАТУУ: 6321700000
Утворений: 1922
Населення: 72 587 (на 1.08.2013)
Площа: 1364.65 км²
Густота: 53.4 осіб/км²
Тел. код: +380-5747
Поштові індекси: 63400—465
Населені пункти та ради
Районний центр: Зміїв
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 13
Міста: 1
Смт: 2
Села: 52
Селища: 22
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 63400, Харківська обл., Зміївський р-н, м. Зміїв, вул. Леніна, 9, 3-36-54
Веб-сторінка: Офіційний сайт Зміївської РДА
Голова РДА: Миндар Степан Іванович
Голова ради: Тімофєєва Тетяна Володимирівна

Змі́ївський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у центрі Харківської області з центром у місті Зміїв. Район було створено у 1922 році. Загальна площа району — 1364,65 кв.км, що становить 4,34 % території Харківської області.

У районі налічується 77 населених пункту, зокрема 1 місто, 2 селища міського типа та 74 сільських населених пункту. Населення становить 72 875 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Географія[ред.ред. код]

Площа річок і водоймищ Зміївського району становить 3 918,72 га. По території району протікають 4 річки: Сіверський Донець, Мжа, Уди та Берестова.

Змївський район межує:

Відстань від Зміїва до Харкова 40 км.

Площа сільськогосподарських угідь району становить 74 750 га. Вся ж площа Зміївського району розподілена таким чином:

  • рілля — 53 367,76 га (39, 35 %);
  • багаторічні насадження — 2 029,75 га (1,5 %);
  • сінокоси — 9 134,03 га (6,74 %);
  • пасовища — 10 219,18 га (7,53 %);
  • ліси і лісопосадки — 43 950,99 га (31,79 %);
  • сільськогосподарські будівлі — 1 199,24 га (0,88 %);
  • дороги — 1 025,28 га (0,76 %);
  • забудовані землі — 7 959,64 га (5,87 %);
  • болота — 2 873,19 га (2,12 %);
  • відкриті землі (піски, яри і ін.) — 787,22 га (0,58 %);
  • вода — 3 918,72 га (2,89 %).

Історія[ред.ред. код]

Зміївське городище вперше згадується в історичних джерелах в 1657 році.

Найбільш яскраві і значущі події, що відбувалися на території району:

Із 1923 року Зміївський район є складовою частиною Харківського та Ізюмського округів Харківської губернії, а з 1932 року входить до складу Харківської області.

Зміївський район в роки Німецько-радянської війни[ред.ред. код]

Місто Зміїв було захоплене фашистами 22 жовтня 1941 року. Район пережив дві окупації і остаточно звільнений у вересні 1943.

Близько 6 тисяч земляків не повернулося з полів боїв, більш ніж 1900 уродженців району були нагороджені бойовими орденами та медалями.

Район було звільнено у вересні 1943 року військами Південно-Західного фронту під командуванням генерал — полковника М. Ватутіна.

За час окупації району було закатовано 1 174 мешканців району, угнано до Німеччини 1413 чоловік.

Господарський розвиток[ред.ред. код]

Основні факти історії розвитку промисловості в районі:

  • 1893 рік — засновано Зміївську паперову фабрику (зараз — ТОВ «КРОНЕКС — УКРАЇНА»);
  • 1922 рік — створено першу сільгоспартіль «Вільний плугатар»;
  • 1923 рік — засновано Зміївський машинобудівний завод;
  • 1943 рік — почав роботу Зміївський молокозавод (зараз ТОВ «С-Транс»);
  • 1943 рік — відновлено діяльність Лиманської МТС Харківського земельного відділу (нині Зміївське ремонтно-транспортне підприємство);
  • 1960 рік — почав роботу Комсомольський хлібозавод;
  • 1961 рік — Зміївську ДРЕС включено до числа діючих підприємств раднаргоспу з передачею її до складу Управління «Харківобленерго»;
  • 1969 рік — почав роботу Комсомольський молокозавод;
  • 1972 рік — засновано Дослідний електромонтажний завод, який випускає продукцію для потреб електроенергетики;
  • 1975 рік — створено Зміївський експериментально-механічний завод;
  • 1991 рік — засновано ЗАТ "Завод «Елокс», перше спільне підприємство на території району;
  • 1991 рік — засновано підприємство «Маяк», що випускає опалювальні котли;
  • 1997 рік — почало роботу виробничо-торговельне підприємство «Овен», яке спеціалізується на виробництві ковбасних виробів і копченини;
  • 1998 рік — засновано ТОВ «Пласт», що виробляє борошно та макаронні вироби.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 13 сільських рад, які об'єднують 77 населених пунктів та підпорядковані Зміївській районній раді[1].

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення Зміївського району становить 78,2 тис. чоловік, зокрема:

  • міське населення — 35,6 тис. чоловік
  • сільське — 42, 6 тис. чоловік.

Загальне число пенсіонерів, що проживають в районі (станом на 01.01. 2005 р.), становить 23 843 чоловіки, або 30,5 % від всього населення району.

Щільність населення становить 57,3 людини на 1 квадратний кілометр.

Народжуваність в районі в 2004 році склала 8,1 на 1000 чоловік. Смертність — 19,3 на 1000 чоловік.

Національний склад населення станом на 01.01.05 р.:

Національність Кількість
українці 82,3 %
росіяни 15,6 %
білоруси 0,5 %
вірмени 0,2 %
інші національності 1,4 %

Пам'ятки Зміївського району[ред.ред. код]

  • 400 — річний «Козацький» дуб (с. Задонецьке);
  • каплиця на місці катастрофи царського потягу (с. Першотравневе);
  • пам'ятник Героям — Широнінцям (с. Таранівка);
  • музей бойового братерства (с. Соколове);
  • державний ландшафтний заповідник місцевого значення «Гомільшанська лісова дача» (с. Велика Гомільша);
  • державний ентомологічний заповідник місцевого значення «Прогін» (с. Нижній Бишкин);
  • лісотипологічний пам'ятник природи «Мохначанський ліс» (с. Мохнач);
  • державний лісовий заповідник «Скрипаївський» (с. Скрипаї);
  • ільменитові розсипи в урочищі Романови Ровци (с. Нижній Бишкин);
  • ділянка вікового соснового лісу (тераса Сіверського Донця) та інші орнітологічні, геоботанічні, геологічні, геоморфологічні, гідрологічні пам'ятники природи.

Господарські досягнення[ред.ред. код]

  • у 2004 році Зміївський район зайняв 2 місце серед сільських районів області за обсягами промислового виробництва на душу населення;
  • в 2004 році закінчено великомасштабну реконструкцію енергоблока № 8 на Зміївській ТЕС;
  • три промислові підприємства району працюють з іноземними інвестиціями, обсяг яких становить близько 1,5 млн доларів США;
  • за підсумками 2004 року район мав позитивне сальдо — 5,2 млн доларів США від зовнішньоекономічної діяльності.

Основною спеціалізацією району в сільському господарстві є зерно-технічний напрям, в промисловому виробництві — електроенергетика і машинобудування.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У науці: з 2013 року працює Зміївське наукове краєзнавче товариство (офіційна реєстрація 9 квітня 2014 року);

В освіті: 2 ліцеями, 2 гімназіями, 13 школами I–III ступенів, 12 школами I–II ступенів, 2 школами I ступеню, дитячою юнацькою спортивною школою, дитячим будинком для дітей шкільного віку, центром дитячої та юнацької творчості, 12 дошкільними освітніми установами;

У медицині: центральною районною лікарнею, Комсомольською міською лікарнею, районною поліклінікою, 4 дільничними лікарнями, 4 лікарськими амбулаторіями, 7 амбулаторіями загальної практики сімейної медицини, протитуберкульозним диспансером, шкірно-венерологічним диспансером, санітарно-епідеміологічною станцією, туберкульозним санаторієм, 29 фельдшерсько—акушерськими пунктами;

У культурі: 3 музичними школами, 3 музеями, 41 бібліотекою, 23 Будинками культури, 1 Палацом культури.

У районі функціонує 16 спортивних та 18 тренажерних залів, 17 футбольних полів. Кращим спортивним центром району є спортивний комплекс Зміївської ТЕС (селище Комсомольське).

У районі представлені такі засоби масової інформації:

  • газета «Аргумент тижня»;
  • газета «Зміївський кур'єр»;
  • газета «Вісті Зміївщини»;
  • газета «Енергетик»;
  • телерадіокомпанія «Зміїв — ТБ»;
  • районне радіомовлення.

На території району можна упевнено приймати передачі телекомпаній: «Харків—2», АТВК, Simon, СТБ, Фора, ICTV, УТ-1, 1+1, «Україна», Інтер, 7 канал, S-tet, М1, Фаворит, Новий канал.

Християнство у Зміївському районі[ред.ред. код]

У Зміївському районі зареєстровано 28 релігійних громад:

  • Свято—Миколаївська церква м. Зміїв УПЦ;
  • Свято—Троїцька церква УПЦ;
  • Свято—Трифонівська церква УПЦ;
  • Адвентисти сьомого дня;
  • Церква «Життя в благодаті» Християн Віри Евангелістської;
  • Євангелістські християни — баптисти м. Зміїв;
  • Свідки Єгови м. Зміїв;
  • «Життя в слові» Християн Віри Евангелістської;
  • Євангелістські християни — баптисти сел. Комсомольське;
  • Свідки Єгови сел. Комсомольське;
  • церква Георгія Победоносця УПЦ;
  • Євангелістські християни — баптисти сел. Зідьки;
  • церква Свято — Архангела Михайла УПЦ;
  • Борисо—Глібський монастир УПЦ;
  • церква Різдва Христова УПЦ;
  • старообрядці Російської древнеправославної поморської церкви;
  • церква Серафима Саровського УПЦ;
  • Євангелістські християни — баптисти с. Геніївка;
  • Христо—Воздвиженська церква УПЦ;
  • Свято—Миколаївська церква с. Шелудьківка УПЦ;
  • Євангелістські християни — баптисти с. Шелудьківка;
  • церква Нерукотворного образу Христа Спасителя УПЦ;
  • Свято—Успенська православна церква УПЦ;
  • Свято—Успенська церква УПЦ;
  • Українська автокефальна православна церква;
  • Свято—Вознесенська церква УПЦ;
  • Євангелістські християни — баптисти с. Черкаський Бишкин.

Видатні люди[ред.ред. код]

Уродженці Зміївського району, що одержали високі урядові нагороди[ред.ред. код]

Пам'ятник землякам — героям Радянського Союзу у центрі Змієва

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • 400-річний Козацький дуб (с. Задонецкое);
  • Каплиця на місці катастрофи царського потягу (с. Первомайське);
  • Пам'ятник Героям-Широнінцям (с. Таранівка);
  • Музей бойового братерства (с. Соколово);
  • Державний ландшафтний заказник місцевого значення «Гомільшанська лісова дача» (с. Велика Гомільша);
  • Державний ентомологічний заказник місцевого значення «Прогін» (с. Нижній Бишкин);
  • лісотипологічний пам'ятник природи «Мохначанський ліс» (с. Мохнач);
  • Державний лісовий заказник «Скрипаївський» (с. Скрипаї);
  • Ільменітові розсипи в урочищі Романови Рівці (с. Нижній Бишкин);
  • Ділянка вікового соснового лісу (тераса Сіверського Дінця) та інші орнітологічні, геоботанічні, геологічні, геоморфологічні, гідрологічні пам'ятки природи.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]