Дакутен

Хіраґана • Катакана
ﾞ
JIS X 0213	1-1-11
Unicode	U+309B U+3099 U+FF9E

Дакутен (яп. 濁点, だくてん, дакутен, ніґорі, знак дзвінкості) або діакритичний знак дзвінкості (яп. 濁音符, だくおんぷ, дакуомпу) — знак в японській мові, який використовується у складовій абетці кана для позначення дзвінких проривних приголосних.

Короткі відомості

Синоніми

• Двоцятка (яп. てんてん, тен-тен);
• Двійчатка (яп. ちょんちょん, тьон-тьон);
• Дзвінець (яп. 濁り, にごり, ніґорі).

Опис

Знак дзвінкості перетворює глухі приголосні /k/, /s/, /t/ та /h/ на дзвінкі приголосні /g/, /z/, /d/ та /b/. Ці приголосні утворюють акустичні пари. Знак записується у правому верхньому куті знаку кани у вигляді двох паралельних цяток:

◌゛

Наприклад:

か	[ka]	+ ゛	=	が	[ga]
さ	[sa]	+ ゛	=	ざ	[d͡za]
た	[ta]	+ ゛	=	だ	[da]
は	[ha]	+ ゛	=	ば	[ba]

Знак дзвінкості зустрічається з 18 століття в приватному листуванні та японських наукових виданнях. Однак в японській орфографії він офіційно не використовувався до 1946 року, до прийняття урядової постанови про новітню орфографію японської кани. Протягом 18 — першої половини 20 століття знак не мав усталеного вигляду і зображався двома, трьома або чотирма цятками праворуч знаку кану. Подекуди дзвінкість позначали двома кульками.

Нижче наводиться таблиця основних знаків хіраґани і катакани, а також складених пом'якшених звуків, до яких доданий знак дзвінкості. Подаються відповідники МФА, латинське та кириличне прочитання знаків. Також навлдиться таблиця дзвінких звуків, які відсутні у японській мові, але використовуються для запису іноземних власних назв та термінів.

Дзвінкі ば • バ [ba] ba • ба だ • ダ [da] da • да ざ • ザ [d͡za] za • дза が • ガ [ga] ga • ґа び • ビ [bi] bi • бі ぢ • ヂ [d͡ʑi] ji (di) • дзі (джі) じ • ジ [d͡ʑi] ji • дзі (джі) ぎ • ギ [gi] gi • ґі ぶ • ブ [bɯ] bu • бу づ • ヅ [zɯ] zu (du) • дзу ず • ズ [d͡zɯ] zu • дзу ぐ • グ [gɯ] gu • ґу べ • ベ [be] be • бе で • デ [de] de • де ぜ • ゼ [d͡ze] ze • дзе げ • ゲ [ge] ge • ґе ぼ • ボ [bo] bo • бо ど • ド [do] do • до ぞ • ゾ [d͡zo] zo • дзо ご • ゴ [go] go • ґо Пом'якшені дзвінкі びゃ • ビャ [bʲa] bya • бя ぢゃ • ヂャ [d͡ʑa] ja (dya) • дзя (джя) じゃ • ジャ [d͡ʑa] ja • дзя (джя) ぎゃ • ギャ [ɡʲa] gya • ґя びゅ • ビュ [bʲɯ] byu • бю ぢゅ • ヂュ [d͡ʑɯ] ju (dyu) • дзю (джю) じゅ • ジュ [d͡ʑɯ] ju • дзю (джю) ぎゅ • ギュ [ɡʲi] gyu • ґю びょ • ビョ [bʲo] byo • бьо ぢょ • ヂョ [d͡ʑo] jo (dyo) • дзьо (джьо) じょ • ジョ [d͡ʑo] jo • дзьо (джьо) ぎょ • ギョ [ɡʲo] gyo • ґьо

Запозичені дзвінкі でゃ • デャ [dʲa] dya • дя でゅ • デュ [dʲɯ] dyu • дю でょ • デョ [dʲo] dyo • дьо ぎぇ • ギェ [gʲe] gye • ґє ぐぁ • グァ [gɯa] gua • ґуа ぐぃ • グィ [gɯi] gui • ґуі ぐぇ • グェ [gɯe] gue • ґуе ぐぉ • グォ [gɯo] guo • ґуо じぇ • ジェ [d͡ʑe] je • дзє (джє) ずぃ • ズィ [zʲ] zi • зі (зи) どぁ • ドァ [dɰa] dwa • дуа どぃ • ドィ [dɰi] dwi • дуі どぅ • ドゥ [dɯ] du • ду どぇ • ドェ [dɰe] dwe • дуе どぉ • ドォ [dɰo] dwo • дуо でぃ • ディ [di] di • ді (ди) でぅ • デゥ [dɯ] du • ду ぐゎ •　グヮ [gwa] gwa • ґва

Знак дзвінкості також додається до знаку катакани ウ, для відтворення звуку [v], який відсутній в японській мові. Він записується як ヴ. Цей звук використовується для запису слів іншомовного походження. Наприклад:

• Василь　→ ヴァスィーリ
• Вишгород　→ ヴィーシュホロド
• Володимир → ヴォロディームィル

З другої половини 20 століття знак дзвінкості інколи додається до знаків, що позначають голосні звуки — あ [a], い [i], う [ɯ], え [e], お [o]. Така тенденція спостергіається в молодіжній літературі, насамперед коміксах манґа. На відміну від приголосних звуків, поєданання знаку дзвінкості з голосними позначає напруженість голосових зв'язок, а не новий дзвінкий звук.

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  －－ －● －－

• Абетка Морзе: ・・

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е.Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е.Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
• Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

• Японська система ромадзі (яп.)
• Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
• Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в	ゝ		る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт