Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
КП "Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня" Кіровоградської обласної ради
Країна Україна Україна
Курортний регіон Знам’янське родовище мінеральних радонових вод (Петрівська дільниця)
Основний вид діяльності лікування, оздоровлення
Рік створення 1968
Місткість 197
Період функціонування цілий рік
Найближчий вокзал Знам'янка-Пасажирська
Мінеральна вода «Збручанська 77»
Лікувальні грязі грязі озера Сиваш
Клімат Відносно вологий
Адреса 27403, Кіровоградська обл., м. Знам'янка, вул. Героїв Чорнобиля, 6
Сторінка в інтернеті Офіційний сайт

Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня (КП "Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня" Кіровоградської обласної ради) — багатопрофільний лікувальний реабілітаційний заклад, розташований у місті Знам’янка Кіровоградської області, єдиний санаторій такого типу в центральній частині України. У 2016 та 2018 роках заклад посів перше місце серед санаторно-курортних комплексів України за результатами аналізу фінансово-економічних показників, був удостоєний звання «Лідер року» та отримав «Національний сертифікат» від оргкомітету «Національного бізнес-рейтингу».[1]

Історія[ред. | ред. код]

У 1953 році в південно-східній частині міста Знам’янка під час пошуку водоносних родовищ для потреб залізниці було виявлено джерела мінеральної води. У 1961-му розпочато будівництво, а в 1968-му відбулося відкриття санаторію.[2] Мінеральні води місцевих родовищ прісні, карбонатно-натрієво-кальцієвого типу. Мінералізація – 0,7 г/л, температура - +11º. Вода має бальнеологічну цінність як радонова.[3]

Першою головлікаркою закладу стала Ганна Василівна Шандра. За її ініціативи впроваджено проведення статистичних досліджень стану здоров’я хворих впродовж року до та після лікування в санаторії, достовірно доведено зменшення частоти звернень цих хворих за медичною допомогою. Ім’я Ганни Шандри занесене до «Золотої книги української Еліти – 2001 рік» та в енциклопедичний словник «Жінки України – 2001 рік»[4]. Кандидатка медичних наук[5], кавалерка ордену Княгині Ольги ІІІ ступеня, Заслужена лікарка України.

У 1982 лікарня представлена на ВДНГ у Києві - за організацію прогресивних форм відновного лікування, впровадження нових методів фізіотерапевтичного лікування та підготовку кадрів.[6] У 2003 природну територію Знам’янського родовища мінеральних радонових вод (Петрівська дільниця) та обласної бальнеологічної лікарні визнано курортною територією місцевого значення.[7] У 2006 році відомості про санаторій включено у видання "Діловий імідж України. Партнерство та інтеграція у світову економічну співдружність"[8], здравниці присвоєно срібну відзнаку кращого лікувального закладу року. У 2019 році колектив закладу отримав почесну відзнаку "Честь і Слава Кіровоградщини".[9]

Розташування й інфраструктура[ред. | ред. код]

Санаторій знаходиться в місцині, віддаленій від промислових об'єктів у Центральній частині України, географічній зоні з відносно вологим кліматом без різких температурних коливань. Це запобігає виникненню метеотропних реакцій, і робить лікування більш ефективним. Повітря насичене фітонцидами та ефірними сполуками, на території створена паркова зона. Корпуси та харчоблок з'єднані теплими переходами. [10]

Комплекс будівель включає спальний та лікувально-діагностичний корпуси, їдальню, клуб з бібліотекою, танцювальний зал.[11]Кількість номерів для проживання складає 118, кількість місць - 197. У закладі надається 3-разове харчування.[10] Спальний корпус оснащений двома ліфтами, має однокімнатними та двокімнатні номери для розміщення в номері однієї або двох осіб. Категорії - "Стандарт", "Стандарт покращений", "Напівлюкс". У всіх номерах є душ, туалет, телевізор, холодильник, доступ до Wi-Fi. Номери категорій "Стандарт покращений" і "Напівлюкс" оснащені кондиціонерами.[12]

Лікування[ред. | ред. код]

Санаторій надає послуги з лікування та реабілітації за наступних показань:

  • травми та захворювання опорно-рухового апарату: артрити ревматичного, обмінного, інфекційного, травматичного походження; переломи із загальмованим зростанням та наслідки переломів - тугорухливість суглобів, контрактура; остеомієліт, остити, періостити, міозит, тендовагініт, бурсит; хвороби хребта - остеохондроз, хвороба Бехтерєва, травми хребта та їхні наслідки;
  • серцево-судинні патології: кардіосклероз, церебральний атеросклероз, ішемічна хвороба серця, ревматичний порок мітрального клапана, гіпертонічна хвороба І, ІІ ст., ендартеріїт, флебіт, тромбофлебіт;
  • захворювання нервової системи: енцефаліт, арахноїдит, неврозоподібні стани; радикуліт, полірадикулоневрит, плексит, нейроміозит, трунціт, склерити, вірусні нейроінфекції, вібраційна хвороба;
  • гінекологічні захворювання: запального характеру, безпліддя, гормональні та клімактеричні розлади (навіть при наявності фіброми матки), ендометріоз;
  • захворювання шлунково-кишкового тракту: хронічні гастрити, виразка шлунку та 12-палої кишки, хронічні коліти, хронічні захворювання печінки та жовчних шляхів;
  • захворювання шкіри: псоріаз, нейродерміт, алергічний дерматит, хронічні екземи, склеродермія; опіки, навіть у період неповного загоєння шкіри з пов'язками та їхні наслідки;
  • патології, викликані порушеннями обміну речовин та захворювання ендокринної системи: цукровий діабет легкого та середнього ступенів важкості, компенсований, без ускладнень; захворювання щитоподібної залози, подагра, ожиріння та ін.

Також пропонуються комплексні програми відновлення:

  • нейрореабілітація у підгострий період інсультів (зокрема після операцій на судинах мозку), підгострий період черепно-мозкових травм;
  • м'язово-скелетна реабілітація, показами для застосування якої можуть бути дегенеративні захворювання суглобів, наслідки переломів кінцівок або оперативні втручання на суглобах.
  • реабілітація після COVID, пневмонії

Лікувальні процедури та послуги, що надаються: радонові, перлинні, хвойні, морські, двокамерні контрастні та чотирикамерні гальванічні ванни; підводний душ-масаж, безконтактний гідромасаж; підводне витягування та комп'ютерна тракція хребта; різноманітні лікувальні душі; механотерапія та механомасаж; озонотерапія; синглетно-киснева терапія; плазмотерапія; лазеротерапія; магнітотерапія; газові ін'єкції, карбокситерапія; світлотерапія (Біоптрон); біорегулятор, лімфатичний дренаж (Лімфостім); соляна кімната (галотерапія), лікування грязями озера Сиваш, ароматерапія, фітотерапія, інгаляції з використанням різноманітних ліків та бальзамів, гірудотерапія (лікування п’явками) та ін.[11]

У здравниці працюють досвідченні лікарі — терапевти, невропатолог, ортопед-травматолог, фізіотерапевт, гінеколог, лікар-лаборант, стоматолог та кваліфіковані медичні сестри.[10] Заклад має власну клінічну лабораторію.[11]

За час існування санаторію неодноразово проводилися науково-статистичні дослідження, на основі яких простежується медична, економічна та соціальна ефективність лікування пацієнтів з різними патологіями: 85-95% хворих виписується з лікарні зі значним поліпшенням стану здоров’я, нормалізацією порушених функцій та відновленням працездатності; протягом року після лікування у 3-4 рази знижується частота звернень за медичною допомогою та виходів на лікарняний.[13]

Санаторій під час російсько-української війни[ред. | ред. код]

У закладі надається послуга 21-денної реабілітації для військовослужбовців, учасників АТО/ООС. Пройти курс 1 раз на 2 роки також може член родини загиблого воїна АТО/ООС.[14] У жовтні 2021 програму оновили та знизили її вартість на 20%. Для того, щоб пройти реабілітацію безкоштовно, необхідно звернутися до Управління соціального захисту населення за місцем проживання. Після цього між Управлінням, бальнеологічною лікарнею та військовим укладається тристороння угода.[15]

З початком повномасштабної російської агресії проти України лікарня приймала вимушених переселенців з постраждалих від бойових дій регіонів. Так, станом на 11 березня 2022-го в закладі перебувало 227 біженців із Харкова, Донецької, Луганської, Сумської та Миколаївської областей, з них 36 – діти. Проживання та харчування для них надавалося безкоштовно.[16] За даними в.о. директора санаторію Юрія Вісяникова, всього було надано тимчасовий притулок більше 1100 вимушених переселенців.

У квітні 2023-го здравниця відновила повноцінну роботу, на лікування приїхали перші пацієнти[17], лікарня залучила інвестиції Регіонального фонду підтримки підприємництва на придбання нового обладнання та стала п‘ятим закладом в Україні, який надає послугу сухого зонального гідромасажу.[18] В лютому 2023-го санаторій отримав від UNICEF генератор потужністю майже 200 кВт для забезпечення резервного живлення на випадок блекауту.[19]

Посилання[ред. | ред. код]

Санаторій Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Газета Верховної Ради України "Голос України". Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 10 березня 2023.
  2. ↑ Чорноліська оаза : бібліографічний покажчик (з фондів ОУНБ ім. Д. І. Чижевського) / Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського; укл. О. М. Завіна ; ред. Н. Ф. Калашнікова ; відп. за випуск Є. Г. Літвінова. – Кропивницький, 2022. – 38 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2023. Процитовано 10 березня 2023.
  3. ↑ Можливості використання рекреаційного й культурно-історичного потенціалу сільської місцевості Кіровоградської області / Л.Л. Семенюк // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 57, Т. 2. — С. 151-155. — Бібліогр.: 8 назв. — укр (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  4. ↑ Сайт Знам'янської териториальної громади. Архів оригіналу за 29 листопада 2022. Процитовано 10 березня 2023.
  5. ↑ Пошуковий профіль науковця на порталі НБУВ. Архів оригіналу за 10 березня 2023. Процитовано 10 березня 2023.
  6. ↑ Україна медична 2007 - ОБЛАСНА БАЛЬНЕОЛОГІЧНА ЛІКАРНЯ, М. ЗНАМ’ЯНКА КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ - ГОЛОВНИЙ ЛІКАР – ШАНДРА ГАННА ВАСИЛІВНА. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 10 березня 2023.
  7. ↑ Рішення сесії Кіровоградської обласної ради від 11.11.2003 № 234. Архів оригіналу за 10 березня 2023. Процитовано 10 березня 2023.
  8. ↑ Електронний каталог Одеської національної наукової бібліотеки. Архів оригіналу за 10 березня 2023. Процитовано 10 березня 2023.
  9. ↑ Чорноліська оаза : бібліографічний покажчик (з фондів ОУНБ ім. Д. І. Чижевського) / Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського; укл. О. М. Завіна ; ред. Н. Ф. Калашнікова ; відп. за випуск Є. Г. Літвінова. – Кропивницький, 2022. – 38 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2023. Процитовано 12 березня 2023.
  10. ↑ а б в Базы отдыха.ком.юа. Архів оригіналу за 12 березня 2023. Процитовано 12 березня 2023.
  11. ↑ а б в Про санаторій. Архів оригіналу за 10 березня 2023. Процитовано 12 березня 2023.
  12. ↑ Путівки. Архів оригіналу за 10 березня 2023. Процитовано 12 березня 2023.
  13. ↑ Кіровоградська обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 12 березня 2023.
  14. ↑ Реабілітація учасників АТО/ООС. Архів оригіналу за 10 березня 2023. Процитовано 12 березня 2023.
  15. ↑ Військові Кіровоградщини зможуть безкоштовно отримати лікування у Знам’янській бальнеологічній лікарні, - "ПульS". Архів оригіналу за 12 березня 2023. Процитовано 12 березня 2023.
  16. ↑ Майже тисячу біженців прийняла Знам‘янська бальнеологічна лікарні за час війни, - інтернет-портал Dozor. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 12 березня 2023.
  17. ↑ Підсумки 2022-го: здравниця розвивається, попри виклики. Архів оригіналу за 10 березня 2023. Процитовано 12 березня 2023.
  18. ↑ Бальнеологічна лікарня залучила інвестиції та п‘ятою в Україні надаватиме послугу сухого гідромасажу, - "Олександрійський тиждень". Архів оригіналу за 29 листопада 2022.
  19. ↑ Знам’янська бальнеологічна лікарня отримала генератор від UNICEF, - "Перша електронна газета". Архів оригіналу за 9 лютого 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Знам%27янська_обласна_бальнеологічна_лікарня&oldid=41500569