Знаменський монастир (Москва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Знаменський монастир
Знаменский монастырь
Church of the Theotokos of the Sign (Znamensky Monastery) 00.JPG
55°45′08″ пн. ш. 37°37′43″ сх. д. / 55.752400000000001512° пн. ш. 37.62874399999999753° сх. д. / 55.752400000000001512; 37.62874399999999753Координати: 55°45′08″ пн. ш. 37°37′43″ сх. д. / 55.752400000000001512° пн. ш. 37.62874399999999753° сх. д. / 55.752400000000001512; 37.62874399999999753
Розташування Москва Росія Росія
Конфесія православ'я
Єпархія Московська єпархія
Тип монастиря Чоловічий монастир
Заснування 1631 рік
Закритий 1923 рік
Стан не діє

Знаменський монастир у Вікісховищі?

Знаменський монастир що на Старому Государевому дворі - колишній чоловічий монастир в Москві. Заснований в 1629-1631 роках. Освячений в ім'я  ікони Божої Матері «Знамення». Після 1923 року монастир був закритий. До нашого часу зберігся Знаменський собор монастиря. Будинки монастиря знаходяться за адресою: вулиця Варварка, б. 8-10. 

Історія[ред.ред. код]

Місцевість на вулиці Варварка, де знаходиться монастир, в XVI столітті належала боярам Романовим. Там розташовувався боярський двір і домова церква, освячена в ім'я ікони Знамення Божої Матері. Після вступу на престол царя Михайла І палати на Варварці стали називати Старим Государевим двором[1]. Припускають, що раніше двір міг належати Ховріним з міста Судак і перейшов Микиті Захарьїну-Юрьєву (дідові царя Михайла Романова) після його одруження з представницею роду Ховріних. До складу двору входили три кам'яних будови і домова церква Знамення[2].

Існує дві версії заснування монастиря. Згідно з однієї з них, монастир був заснований в 1631 році в пам'ять кончини черниці Марти, матері царя Михайла Федоровича. За іншою версією, монастир заснували в 1629 році на честь народження спадкоємця престолу. У монастир була принесена родова ікона Романових.

Монастир сильно постраждав під час пожежі 1668 року, але незабаром був відновлений. У 1679-1684 роках на кошти боярина Івана Милославського був побудований новий собор. Архітектори собору - Федір Григор'єв і Григорій Анісімов. П'ятиглавий храм був побудований в російських традиціях і мав два яруси. Верхній холодний храм був освячений на честь ікони «Знамення». Нижній теплий храм був спочатку освячений в ім'я Афанасія Афонського (пізніше нижній храм освятили заново в ім'я Сергія Радонезького, а його приділ — в честь Миколи Чудотворця). Згорілі палати були відбудовані заново. Там зберігалися документи та реліквії монастиря .

У XVIII столітті монастир поступово став занепадати. Після секуляризації 1764 року землі монастиря перейшли в казну, а сам він був віднесений до 3-го класу [3]. В кінці XVIII століття почався новий розквіт монастиря. Собор був розписаний, його стіни прикрасила ліпнина. Була побудована нова дзвіниця, яка стала головним входом в собор.

Знаменський собор

Під час Франко-російської війни 1812 року наполеонівські солдати розграбували монастир. Однак будівля собору тоді не постраждала. У нижньому храмі під час окупації навіть було дозволено проводити богослужіння. Після війни почалися відновлювальні роботи, які здійснювалися архітектором Дмитром Борисовим, за його ж проекту побудована нова дзвіниця; в 1827 році монастир був знову відкритий .

У 1856 році під час візиту в Москву Олександр II звернув увагу на жалюгідний стан пологових палат бояр Романових. Імператор наказав відновити палати в первозданному вигляді і влаштувати в них музей «Будинок бояр Романових». Роботами по реставрації пам'ятника і організації музею зайнялися директор Збройової палати Олександр Вельтман, архітектор Федір Ріхтер, історики Іван Снєгірьов, Олексій Мартинов і геральдист  Бернгард Кене. У серпні 1859 року відбулося урочисте відкриття музею .

У 1907 році в Знаменському монастирі проживали архімандрит, дев'ятеро ченців, 12 послушників . До 300-річчя дому Романових собор був відреставрований. У 1910 році в верхньому храмі був влаштований вівтар в ім'я преподобного Михайла Малеїна.

Після 1923 року монастир був закритий. Його будівлі і собор були пристосовані під житло. До початку 1960-х років будівля подвір'я і стайні були знесені, а споруди що залишилися знаходилися в аварійному стані. Але в зв'язку з будівництвом у Зарядьї готелю «Росія» в 1963-1972 роках були проведені роботи по реставрації собору. Потім будівлю собору передали Будинку пропаганди Всеросійського товариства охорони пам'яток історії та культури. Там розмістилися лекційні та концертний зали.У 1980-х роках була проведена ще одна реставрація.

З 1992 року в Знаменському соборі відновлені богослужіння . Собор і палати є частиною музею «Палати Романових» - філії  Державного історичного музею. В ігуменских келіях знаходиться правління Всеросійського товариства охорони пам'яток історії та культури[4].

Споруди[ред.ред. код]

Нині на території Знаменського монастиря розташовані:

  • Знаменський собор
  • Келійний корпус з дзвіницею. Побудований в 1784-1798 роках. У центрі будівлі розташована дзвіниця, а з двох боків до нього примикали корпуси келій (зараз залишився лише північний). На першому поверсі, під дзвіницею, розташовувалися Святі ворота монастиря. 
  • Братський корпус.
  • Палати бояр Романових 
  • Службовий корпус

Настоятелі[ред.ред. код]

  • Іосиф (червень 1702-1708)
  • Олексій (Тітов) (1708 -?) 
  • Кипріян (Скріпіцин) (10 січня 1732-1733 )
  • Серапіон (Александровський) (27 січня 1776 - 16 лютий 1779)
  • Інокентій (Смирнов) (1810-1812) 
  • Неофіт (Докучаєв-Платонов) (12 серпня 1814 - 25 вересень 1816) 
  • Аполлос (Олексіївський) (18 грудня 1816 - 20 грудень 1817) 
  • Євлампій (П'ятницький) (28 березня 1830-1831) 
  • Ігнатій (Різдвяний) (7 серпня 1859-1863)
  • Кирило (Орлов) (1872-1880) 
  • Макарій (Троїцький) (25 лютого 1881-1882) 
  • Товій (Цимбал) (поч. 1903 - 6 березня 1904) 
  • Афанасій (Самбікін) (22 квітня 1904 - лютий 1908) 
  • Модест (Нікітін) (лютий 1908-1913) 
  • Митрофан (Гриньов) (20 серпня - 1 листопада 1920) 

Примітки[ред.ред. код]

  1. Лебедева Е. (10 декабря 2008 года). Московский Знаменский монастырь. Православие.Ru. Архів оригіналу за 2012-05-15. Процитовано 2011-08-27. 
  2. Памятники архитектуры, 1983, с. 449
  3. {{{Заголовок}}}.
  4. Зарядье выберется из «Чечулинского сундука». 

Література[ред.ред. код]

  • Сергий (Спасский), архиепископ. Историческое описание Московского Знаменского монастыря, что на старом государевом дворе. — Москва, 1866.
  • Казакевич И.И. Московское Зарядье. — Москва, 1977. — С. 90—148.
  • Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и др. Памятники архитектуры Москвы (книжная серия). — 1983. — С. 449-450. — 25000 прим.
  • Романюк С. К. Москва. Китай-город: Путеводитель. — М. : АНО ИЦ «Москвоведение»; ОАО «Московские учебники», 2007. — 320 с. — (Новый московский путеводитель)

Посилання[ред.ред. код]