Знесіння (місцевість, Львів)
| Знесіння Львів | ||||
-3.JPG) Радянська забудова в західній частині | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49.85209142787285, 24.066432283484218 | ||||
| Країна | Україна | |||
| Район | Личаківський район | |||
| Адмінодиниця | Львів | |||
| Засновано | 1598 | |||
| Головні вулиці | Заклинських, Старознесенська, Кордуби | |||
| Підприємства | Львівський лікеро-горілчаний завод | |||
| Парки | Знесіння, Шевченківський гай, Високий замок | |||
| Карта | ||||
| ||||
Знесі́ння — місцевість Личаківського району Львова, розташована між вулицею Опришківською, залізницею та лісопарком Кайзервальд; на сході Знесіння межує з Великими Кривчицями.
Трансформована від «Вознесіння» — на честь церкви Вознесіння Господнього, що тут розташована.
На місці теперішнього Знесіння в IV—II століттях до н. е. було Світовидове поле — пам'ятка дохристиянської епохи. Також тут знаходять викопні черепашки молюсків, скам'янілі рештки дерев, унікальні зразки лісової та степової флори — сліди кількох геологічних епох.
Історики Ісидор Шараневич та Іван Вагилевич вважали і дуже переконливо доводили, що саме тут було поселення, на базі якого король Данило заснував Львів.
У травні 1872 року тут відкрито єврейське кладовище, де ховали євреїв з Брюхович, Винник, Замарстинова, Збоїщ, Голоска, Клепарова, Кривчиць і Кульпаркова. Після Першої світової війни закрите. В рядянський час територія використовувалась автобазою.[1] У 1920-ті роки частину території Знесіння, котра прилягала до верхнього Личакова, віддали львівським професорам під забудову, що утворило так звану Професорську колонію. 1927 року товариство Рідна школа відкрило свій десятий (і перший на Знесінні) дошкільний український навчальний заклад.[2]
Увійшло до меж міста 11 квітня 1930 року[3].
Частина земель Знесіння входить у регіональний ландшафтний парк «Знесіння».
- Вознесіння Господнього
- Преображення Господнього
- священномученика Йосафата і всіх українських мучеників
-
Стара кам'яниця -
-
Цвинтар на Знесінні (головний вхід) -
-
Церква Пресвятої Богородиці - Володарки України
-1.JPG)
-2.JPG)
- ↑ Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина ХІХ — ХХ ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 984. — ISSN 1028-5091.
- ↑ Добрянський А. Нова фортеця. Відкриття захоронки в Знесінню // Діло. — 1927. — 16 вересня. — № 207 (11175). — С. 4.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem. [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- «Таємниці міста Лева: Книга для читання» / укладачі О.Волосевич, О.Даниленко. — Львів: Аверс, 2004.
- Zniesienie 2.) Z., wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 654. (пол.) — S. 654—655. (пол.)
- Львів зсередини. «Нове Знесіння» [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.].
- Львів та околиці [Архівовано 17 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на мапі фон Міґа, 1783.
- «З минулого Знесіння». Др. Микола Анрусяк. Львів, 1932[недоступне посилання з червня 2019].