Зобов'язання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

1. Зобов'я́занням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509[1] Цивільного кодексу України).

2. Зобов'язання (Пасиви, англ. Liabilities) — вимоги, які пред'являються на активи підприємства кредиторами, або іншими суб'єктами, нерегульована заборгованість підприємства. З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на[2]:

  • поточні зобов'язання - короткотермінові зобов'язання з термінами погашення, як правило, менше одного року — рахунки кредиторів, короткотермінові позики, частина довготермінової позики, термін оплати якої настає в даному звітному періоді, податок на прибуток;
  • довгострокові зобов'язання - зобов'язання з термінами погашення більше одного року після дати складання балансу, включаючи середньо- і довготермінові позики (звичайно забезпечені облігаціями) та кредити постачальників;
  • непередбачені зобов'язання - це:
    • зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими суб'єкт державного сектору не має повного контролю; або
    • теперішнє зобов'язання - виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди та потенціал корисності, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити;
  • доходи майбутніх періодів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]