Зображення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зображення
«Адам і Єва», картина Дюрера.

Зображе́ння предме́та — відтворення виду, форми і кольору предмета світловими променями, що пройшли оптичну систему з центрованих сферичних поверхонь, які мають одну загальну оптичну вісь. Якщо зображення предмета утворено перетинанням самих променів, то воно називається дійсним, якщо їхнім продовженням — уявним. При цьому можливі такі випадки:

  1. При розташуванні предмета за подвійною фокусною відстанню від системи його зображення, розташоване за першим фокусом у просторі зображень, буде дійсним, зменшеним і зворотним
  2. При розташуванні предмета на подвійній фокусній відстані від системи його зображення, розташоване в просторі зображень також на подвійній фокусній відстані від системи, буде дійсним, рівним самому предмету і зворотним
  3. Якщо предмет розташований між першим і другим фокусами, його зображення, одержуване в просторі зображень за подвійним фокусом, буде дійсним, збільшеним, зворотним
  4. Якщо предмет розташований між переднім фокусом і системою, його зображення, одержуване також у просторі предметів, буде уявним, прямим і збільшеним.

Зображальні засоби[ред.ред. код]

Зображальні засоби ділять на три види[1]:

  1. Основні елементи образотворчої мови (лінія, пляма, крапка, штрих);
  2. Кошти їх організації, коли вибудовують те, що називають композицією в найбільш розгорнутому її прояві;
  3. - Властивості поверхні, на якій виходить зображення.

Відповідно до виявлених елементами графіки, зображення умовно діляться на чотири основні групи: лінеарні, плямові штрихові, точкові.

Ще одну велику групи складають комбіновані зображення: на основі лінії і плями; лінії і штриха; точки і лінії; точки і штриха; плями і штриха; плями і точки; лінії, плями і штриха; точки, лінії і плями; точки, лінії і штриха; точки, плями і штриха; точки, плями, штриха і лінії.

Кожне графічне зображення може містити всі елементи в певних пропорціях щодо один одного.

Створення зображень[ред.ред. код]

Найпростіший спосіб малювання — вручну, на дисплеї, — з використанням програм графічного редагування та верстки. Для делікатних графічних робіт існує безліч спеціальних пристроїв, від тих же мишок у формі товстого олівця, різноманітних креслярських планшетів, і аж до екранів, чутливих на дотик. Відповідні програми сприймають вказані координати та супровідні команди, і зберігати подібні побудови доречніше у векторних форматах.

Повноцінні растрові зображення надходять з фотокамер та сканерів. Зауважимо, що сканери з самого початку свого існування були схвально зустрінуті як довгоочікувані й необхідні пристрої. Зокрема, з їх допомогою відбувається масове «оцифрування» набутків культури — книжок і фотоплівок. На протилежність цьому, скептичне ставлення щодо цифрових фотоапаратів минає лише останніми роками, коли вони зрівнялися за багатьма споживчими характеристиками з традиційними плівковими.

Декоративне зображення і декоративна стилізація[ред.ред. код]

декоративним зображенням властиві узагальнення, умовність форми, кольору, перебільшення тих чи інших ознак, внесення елементів фантастичного. Основні художньо-образотворчі прийоми декоративної стилізації[2]:

  • виявлення структури для посилення умовності;
  • стилізоване подання фактури;
  • виявлення характерного через силуетне зображення;
  • диспропорційність, порушення пропорцій для досягнення необхідної виразності;
  • деформація;
  • геометризація;
  • візуальна трансформація основних структурних елементів вихідного об'єкта для отримання якісно нового;
  • деталізація для посилення декоративності.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Павлова Е.А. Принципы создания орнаментального текстильного рисунка с использованием основных элементов графики в его построении //  Теория и практика графических изображений: Материалы науч.-практ. конф. / Редакционная коллегия: В Б. Кошаев (отв редактор), А И. Шершевская. Ижевск, 2002. 104 с.
  2. Билялова И. Я. Декоративная стилизация на занятиях по дисциплине «основы композиции»

Джерела[ред.ред. код]