Міжнародні відносини Люксембургу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ставлення Люксембургу до європейської політичної та економічної інтеграції позитивне. Більшість населення Люксембургу вважає, що європейська єдність має сенс тільки в контексті динамічного розвитку трансатлантичних відносин, і, таким чином, вважає, що в зовнішній політиці потрібно орієнтуватись на відносини з НАТО і США.

Для спільної євроінтеграції Люксембург і Бельгія в 1921 році сформували Бельгійсько-Люксембурзький Економічний Союз (BLEU), щоб створити змінну валюту та єдиний митний режим. Люксембург є членом Економічного союзу Бенілюкс і був одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй і Європейського економічного співтовариства (нині = Європейський союз).

Бере участь у Шенгенській групі (за назвою села в Люксембурзі, де були підписані угоди), метою якої є вільний рух громадян між державами-членами.

В Люксембурзі знаходяться Європейський суд, Європейський суд аудиторів, Статистичне бюро Європейських співтовариств (Євростат) та інші життєво-важливі органи ЄС. Секретаріат Європейського парламенту також знаходиться в Люксембурзі, але парламент зазвичай зустрічається у Страсбурзі.

Посольства Люксембургу[ред. | ред. код]

Посольства Люксембургу знаходяться в наступних країнах[ред. | ред. код]

Австрія, Бельгія, Китай, Чеська Республіка, Данія, Франція, Німеччина, Греція, Індія, Італія, Японія, Малайзія, Нідерланди, Польща, Португалія, Росія, Південна Корея, Іспанія, Швейцарія, Сполучене Королівство і Сполучені Штати.

Люксембург має намір відкрити посольства в Туреччині та Об'єднаних Арабських Еміратах

Посольства зарубіжних країн в Люксембурзі[ред. | ред. код]

Австрія, Бельгія, Канада, Китай, Хорватія, Чеська Республіка, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Японія, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Росія, Південна Корея, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Сполучене Королівство і Сполучені Штати — утримують свої посольства в Люксембурзі.

Відносини з окремими державами[ред. | ред. код]

Австралія[ред. | ред. код]

Австралія представлена в Люксембурзі через посольство в Брюсселі (Бельгія). Люксембург представлений в Австралії через посольство Нідерландів в Канберрі і через консульство в Східному Ліндфілді.

Канада[ред. | ред. код]

Канада представлена в Люксембурзі через посольство в Брюсселі (Бельгія). Люксембург представлений в Канаді через своє посольство в Вашингтоні, округ Колумбія (США), і 4 почесними консульствами (у Калгарі, Монреалі, Торонто, і Ванкувері). Обидві країни є повноправними членами Організації економічного співробітництва та розвитку, НАТО і франкомовних країн

Чехія[ред. | ред. код]

Чеська Республіка має посольство в Люксембурзі.

Люксембург має посольство в Празі.

Обидві країни є повноправними членами Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейського Союзу і НАТО.

Обидві країни мають спільне минуле: в 14-му столітті король Люксембургу Іоанн Сліпий одружився з Елішкою Пршемисловою — сестрою померлого короля Вацлава III Богемії, і став королем Чехії.

Данія[ред. | ред. код]

Данія має посольство в місті Люксембурзі. Люксембург має посольство в Копенгагені. Обидві країни є повноправними членами Ради Європи, Європейського Союзу, і НАТО.

Естонія[ред. | ред. код]

Люксембург визнав Естонію 22 лютого 1923 і 27 серпня 1991. Обидві країни відновили дипломатичні відносини 29 серпня 1991

Естонія представлена в Люксембурзі через посольство в Брюсселі (Бельгія) і консульство в Люксембурзі. Люксембург представлена в Естонії через посольство в Празі (Чехія).

У 1937 році, відомий естонський політичний лідер Артур Сірк, тікаючи з Люксембургу, був знайдений мертвим, вважається, що він покінчив життя самогубством, вистрибнувши з вікна другого поверху. В доповіді Люксембурзької жандармерії, зазначається, що смерть настала через самогубство, однак естонський повірений у справах в Парижі Рудольф Моллерсон був відправлений для проведення розслідування, через наявність невідповідностей. Естонські історики в тому числі Пуста і Томінгас стверджують, що смерть настала через те, що агенти першого президента Естонії Костянтина Пятса викинули Артура з вікна.

Станом на 31 грудня 2007 року, інвестиції Люксембургу в Естонії склали 225 млн євро, що становить 2% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. Близько 300 естонців живуть в Люксембурзі. Естонське культурне товариство було засноване в 1998 році. Естонський президент Арнольд Рюйтель здійснив державний візит в Люксембург у травні 2003 року. Прем'єр-міністр Андрус Ансіп — в 2006 р, прем'єр-міністр Люксембургу — Жан-Клод Юнкер — відвідав Естонію в 1999 році і 2007 році.

Посилання[ред. | ред. код]