Португало-іспанські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зовнішня політика Португалії[ред.ред. код]

Португало-іспанські відносини[ред.ред. код]

Республіка Португалія та Королівство Іспанія займають переважну більшість Піренейського півострова, відносини між цими країнами іноді називають іберійськими відносинами. Останніми роками країни підтримують дружні відносини. Обидві є членами Європейського Союзу, Єврозони, Шенгенської зони і НАТО.

Історія[ред.ред. код]

Реконкіста[ред.ред. код]

Португалія стала незалежним королівством в 1139 році, коли 25 липня 1139 року, після перемоги над маврами в битві Оріка, Афонсу Енрікес проголосив себе королем країни. В 1143 він був визнаним королем Леона і Кастилії — Альфонсо VII, а в 1179 — папою Олександром III. Прийнято вважати, що сучасного вигляду Іспанія набула в 1479 році, після союзного об'єднання Кастилії і Арагони, хоча об'єднання Іспанії істворення однієї національної держави відбулося в епоху Просвітництва. До об'єднання, на Піренейському півострові розташовувалися царства, яких називали іспанськими, хоча це не була офіційна назва. Лише згодом, в конституції 1812 року було прийнято називати населення півострову іспанцями, використовувати титул «короля Іспанії». А в 1876 році була прийнята офіційна назва королівства «Іспанія». Португалія, Кастилія і Арагон були союзниками в Реконкісті, і разом відвойовували землі від мусульманських маврів на півдні Піренейського півострова. Відвоювання Португалії закінчилося в 1249 році, в той час, як територія Іспанії була повністю відвойованою в 1492 році. Після смерті Мігеля де Паза, принца Португалії, Астурії, Жирони і Віана, В 1500 році зникли всі надії об'єднати всі Іберійські царства.

Зарубіжна експансія[ред.ред. код]

В 15 столітті, володіючи потужним флотом, царства Португалії і Кастилії розпочинають досліджувати світ за межами Європи, посилаючи своїх дослідників в Африку та Азію. В 1492 році, після першої подорожі Христофора Колумба до Карибського басейну, обидві держави починають набувати території Нового Світу. За Тордесільяським договором (1494 р) до колоніальних володінь Португалії відійшли такі території як Бразилія (більша частина Південної Америки), а також ряд володінь в Африці та Азії, в той час як Кастилія взяла решту Південної Америки. Ця лінія демаркації приблизно розташовувалася між островами Зеленого Мису. Тордесільяський договір повинен був розділити володіння між країнами, та згодом були укладені нові договори, для створення сучасних кордонів Бразилії та розмежування азіатських володінь (договір Сарагоса 1529 р).

Іберійський союз[ред.ред. код]

У 1578 році в битві проти марокканців і турків, при Елькасер-Кебір, помирає король Португалії Себастьян. Через відсутність спадкоємців, престол наслідує двоюрідний дядько Себастьяна — Генрі, який правив до своєї смерті (31 січня 1580 року). У Генрі також не було спадкоємців, і його смерть викликала кризу престолонаслідування, основними претендентами на корону були король Іспанії Філіп II і настоятель Крато Антоній. Філіп був коронований у 1581 році, після укладення Іберійської унії. Після трирічної війни за португальську корону, опір Антонія і його союзників послабився, і союз було об'єднано. Іберійський союз тривав майже 60 років, поки в 1640 Португалія не розпочала війну за незалежність проти Іспанії. Португалія об'єдналася в військовий альянс з Великобританією, в той час як Іспанія, через договір з Бурбонами, об'єдналася з Францією. У 1762 році під час Семирічної війни Іспанія намагалася захопити Португалію, проте невдало. У 1777 році між державами виникає новий конфлікт, через кордони своїх володінь в Південній Америці. Наполеонівська епоха. У 1807 році король Іспанії і його французькі союзники вторглися до Португалії, використавши маршрут, який проходив через іспанську територію. Тим не менше, згодом французи захоплюють обидві країни, а королівська сім'я тікає в португальські колонії Бразилії. Після цього, вперше за століття, Іспанія та Португалія об'єднуються в боротьбі проти Франції. Об'єднавшись з військами Британії, під командуванням сера Артура Уелсі, після тривалого конфлікту, відомого як іспансько-французька війна, в 1813році, починають просуватися углиб Іспанії. На початку 19-го століття, після падіння Наполеона у країн значно погіршуються зв'язки, конфлікт декілька раз був близьким до воєнного. Після закінчення іспано-французької війни, Португалія та Іспанія втратили свої американські колонії, що серйозно послабило їх позиції на міжнародній арені.

 Джерела[ред.ред. код]

  • Vicente, António Pedro (2003). Espanha e Portugal: Um olhar sobre as relações peninsulares no século XX. Tribuna da História. ISBN 9789728799014. 

Посилання[ред.ред. код]

Зовнішні посилання[ред.ред. код]