Зозуля чубата
Зозуля чубата | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Clamator glandarius (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
![]() Поширення C. glandarius Розмноження Проживання Не розмножується | ||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||
Cuculus glandarius Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||
|
Зозу́ля чуба́та (Clamator glandarius) — вид птаха роду Зозуля (Clamator) родини Зозулевих (Cuculidae).
Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]
Доросла особина має довжину тіла 35-39 см, з масою 140—170 г та розмахом крил 58-66 см. Спина та крила темно-сірого кольору, кінці покривного пір'я білі. Дзьоб біля основи — сірий, далі — чорний, ноги — сірі. Має навколоочне коло яскраво-помаранчево-червоного кольору. Живіт світлий, горло та груди жовтуваті. Дорослі птахи мають сріблясто-сірий чуб. Молоді особини мають, переважно, чорне забарвлення з темно-рудим маховим пір'ям; після першого линяння колір змінюється до темно-коричневого.
Видає голосне «черр — кер — кер — кер — кер»; в разі небезпеки кряче, подібно до ворони. Пересувається стрибками, хвіст задертий, зовнішнім виглядом часто нагадує сороку[1].
Поширення та місця існування[ред. | ред. код]
Поширений в південно-західній та південній Європі, в західній Азії аж до Ірану, в Африці південніше Сахари. Для північної Європи та України зокрема, птах рідкісний залітний, спостерігався на острові Зміїному. Середовище існування — світлий ліс, узлісся[2].
Живлення[ред. | ред. код]
Комахоїдний птах, здобич полює на землі. Також вживає волосатих гусениць, котрим іноді відриває волоски, та дрібних плазунів.
Розмноження[ред. | ред. код]
Гніздовий паразит, підкладає яйця до гнізд воронових, найбільше — до сорок, в Африці також до шпакових. Під час підкладання яєць самець відволікає господарів гнізда, аби дати можливість самці безперешкодно зробити підміну. Самка може знести до 18 яєць за період розмноження. Пташенята подібні до потомства господарів, імітують їх писк. Покидають гніздо через 18 днів, але ще 25-59 днів їх годують прийомні батьки[3].
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Зозуля чубата Clamator glandarius. (Хохлатая кукушка. Great Spotted Cuckoo.). http://aves.land.kiev.ua/. Процитовано 8 June 2020.
- ↑ Птахи України. Зозуля чубата. http://birdlife.org.ua/. Процитовано 8 June 2020.
- ↑ Зозуля чубата (Clamator glandarius, хохлатая кукушка). https://bird-ukraine.pp.ua/. Процитовано 8 June 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |