Золота Слобода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Золота Слобода
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Козівський
Рада/громада Золотослобідська сільська рада
Код КОАТУУ 6123083601
Облікова картка Золота Слобода 
Основні дані
Засноване 1785
Населення 901
Територія 0.267 км²
Густота населення 3374.53 осіб/км²
Поштовий індекс 47653
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°25′17″ пн. ш. 25°15′03″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 25.25083° сх. д. / 49.42139; 25.25083Координати: 49°25′17″ пн. ш. 25°15′03″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 25.25083° сх. д. / 49.42139; 25.25083
Водойми Тудинка
Відстань до
районного центру
7 км
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 47653 с. Золота Слобода, вул. Грушевського, 116
Карта
Золота Слобода. Карта розташування: Україна
Золота Слобода
Золота Слобода
Золота Слобода. Карта розташування: Тернопільська область
Золота Слобода
Золота Слобода

Золота́ Слобода́ — село Козівського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тудинка, на півдні району. Центр Золотослобідської сільради.

Населення — 901 особа (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1649 року, згідно з написом на титулі церковної книги «Тріодь».

1729 — власність графа С. Потоцького. 1915 внаслідок воєнних дій згоріло 166 будинків.

Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Рідна школа», «Союз українок», «Сільський господар», «Відродження», кооператива.

1930 року під час пацифікації в Галичині вбили двох селян.

21-25 серпня 1943 р. в с. Слобода Золота відбувся ІІІ-й Надзвичайний Великий Збір ОУНР.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[1]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,78
російська 0,22

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква Покрови Божої Матері (1899; кам'яна, реконструйована Любомиром Бачинським 1990).

Споруджено пам'ятники:

  • на відзнаку скасування панщини (1898; відновлено),
  • воїнам-односельцям, які загинули у німецько-радянській війні (1986; скульптор В. Мельник)
  • на честь Незалежності (1992)
  • борцеві за волю України Я. Старуху (1997; скульптор І. Сонсядло).

Встановлено пам'ятний хрест на честь тверезості (1871).

Насипано символічну могилу полеглим за волю України (1996).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дитячий садок «Веселка», Будинок культури, бібліотека, ФАП, музей родини Старухів.

У селі створена аматорський театр, який переміг на всеобласному конкурсі «Тернопільські театральні вечори».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Любомир Бачинський — український архітектор.
  • Петро Була — український підприємець, громадський діяч.
  • Ігор Гадач — український лікар, громадський діяч у Канаді.
  • Ярослава Гайдукевич — український краєзнавець.
  • Тетяна Гурей — український педагог, літераторка.
  • Богдан Гуцал — український педагог, інженер-електронник, громадський діяч.
  • Володимир Гуцал — український літературознавець, доктор філософії.
  • Андрій Дмитраш — український винахідник, громадський діяч, меценат.
  • Михайло Західний — український адвокат, літератор, громадський діяч.
  • Мирослав Кіналь — український підприємець, громадський діяч.
  • Микола Коваль — український педагог, самодіяльний актор, режисер.
  • Любомир Королишин — український архітектор.
  • Богдан Коцай — український художник, педагог.
  • Стефанія Крушельницька — українська літераторка, громадська діячка.
  • Богдан Мандзій — український педагог, вчений у галузі радіотехніки.
  • Петро Одрехівський — український музикант (баяніст-акордеоніст), педагог.
  • Захарій Орун — український релігійний діяч, літератор, публіцист, редактор.
  • Самарик Ольга «Тетяна» — друкарка референтури СБ Калуського окружного проводу ОУН, дружина референта СБ Карпатського крайового проводу ОУН Богдана Яцківа.
  • Михайло Солтис — український правник, громадський діяч.
  • Старух Ярослав (1910—1947) — український політичний і військовий діяч, публіцист, державний секретар міністерства інформації й пропаганди Українського державного правління, член проводу ОУН та провідник Закерзонського краю.
  • Володимир Ткач — український історик, громадсько-політичний діяч.
  • Іван Топольницький — український фінансист, громадський і культурний діяч.
  • Ярослав Тучапський (Степанович) —художник-аматор, культосвітній діяч.
  • Ярослав Тучапський (Володимирович)—український редактор, літератор
  • Ольга Люсілл Уолден (дівоче Івахів), американський науковець українського походження, піонер у галузі комп'ютерних технологій, ведучий спеціаліст концернів Форд і Крайслер.

Проживали[ред. | ред. код]

Перебували[ред. | ред. код]

  • поети і композитори М. Гайворонський, Р. Купчинський і Л. Лепкий
  • письменники Б. Лепкий та А. Чайковський.

Померли[ред. | ред. код]

  • Загинув діяч ОУН і УПА Г. Смачило.

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Видано книгу Я. Гайдукевич «Золота Слобода» (2000).

Література[ред. | ред. код]